У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Мороза М.А., Гошовської Т.В.,
за участю прокурора
Брянцева В.Л.
розглянувши в судовому засіданні 21 червня 2007 року у м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника
засудженого ОСОБА_1. - адвоката ОСОБА_2. на вирок судової палати в
кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 12
лютого 2007 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
1970 року народження,
раніше судимий, -
- засуджений за ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
15 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_11. на відшкодування
моральної шкоди 60 000 грн.
ОСОБА_1. визнаний винним у вчиненні злочину за таких
обставин.
19 серпня 2005 року ОСОБА_1. близько 22 год. 45 хвилин
перебував у кафе "Вікторія" по вул. Карпова у м. Маріуполі, де
разом з працівниками свого цеху IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншими розпивав спиртні
напої.
Близько 23 год. 10 хв. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 разом з іншими
працівниками свого цеху вирішили продовжити розпиття спиртного у
мікрорайоні "Курчатова" в Iллічівському районі м. Маріуполя.
Після 00 год. 20 серпня 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 та інші
особи прибули у мікрорайон "Курчатово", де продовжили розпивати
спиртне.
В процесі розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_3 і ОСОБА_1
склалися довірливі стосунки, вони приділяли один одному більше
уваги. далі за спільною домовленістю ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вирішили
вступити у статеві зносини. ОСОБА_1, знаючи, що поблизу
знаходиться закинутий будинок по вул. Курчатова, 72, близько 2
год. 30 хв., разом з ОСОБА_3 пішли за цією адресою, де в одній з
кімнат виявили старий матрац, на якому і вирішили вступити у
статевий зв'язок.
Проте, вчинити статевий акт ОСОБА_1 не зміг з фізіологічних
причин, у зв'язку з чим ОСОБА_3 стала ображати ОСОБА_1, принижуючи
при цьому його чоловічу гідність.
Внаслідок цього у ОСОБА_1 на грунті раптово виниклих
особистих неприязних стосунків, із помсти за нанесену образу,
виник умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_3.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на умисне вбивство
із помсти за нанесену образу, ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому
стані почав наносити чисельні удари руками по обличчю, тулубу,
кінцівкам ОСОБА_3. Потім ножем, як лезом, так і рукояткою наніс
ОСОБА_3 не менше 19 ударів в область голови, шиї; тулуба,
кінцівок, а також статевих органів.
Смерть ОСОБА_3 наступила в результаті різаної рани передньої
поверхні шиї з ушкодженням щитовидного хряща, з повним
пересіченням загальної сонної артерії і яремної вени, які потягли
гостру крововтрату.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2.
покликається на невідповідність висновків суду фактичним
обставинам справи, що призвело на її думку, до необгрунтованого
засудження ОСОБА_1.
На думку захисника у справі відсутні переконливі і достатні
докази винності ОСОБА_1. Вирок щодо нього грунтується на даних
досудового слідства, серед яких - зізнання ОСОБА_1, від яких
останній пізніше відмовився і заявив про застосування до нього
недозволених методів ведення слідства. Iнші ж докази, на
переконання захисника, жодним чином не вказують на причетність
ОСОБА_1 до злочину.
Захисник покликається також на неповноту і односторонність
досудового і судового слідства, оскільки не вжиті заходи до
з'ясування всіх можливих версій щодо мотиву вбивства ОСОБА_3.
Захисник просить скасувати вирок, а справу закрити за
відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за
який він засуджений, грунтується на зібраних у справі і
перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності,
як того вимагає ст. 323 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
В обгрунтування винності ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_3
за обставин, встановлених судом, на законних підставах в числі
інших доказів покладені показання ОСОБА_1 на досудовому слідстві -
в заяві про явку з повинною, на допиті в якості підозрюваного з
участю захисника при відтворенні обстановки і обставин події.
Придаючи доказове значення цим показанням, суд, беручи до
уваги, що в послідуючому ОСОБА_1 від них відмовився, посилаючись
на застосування недозволених методів ведення слідства, - суд, як
свідчать матеріали справи, ретельно перевірив їх на предмет
достовірності і допустимості і визнав такими.
З цими висновками погоджується колегія суддів, оцінюючи як
безпідставні доводи скарги захисника, що "зізнавальні" показання
ОСОБА_1 дав під впливом застосування до нього недозволених методів
ведення слідства, та з інформації, наданої йому оперативними
працівниками, якою вони володіли.
Як свідчать матеріали справи, крім пояснень в якості
підозрюваного, допитаного з участю захисника, ОСОБА_1 детально
пояснив про обставини вчиненого вбивства при відтворенні
обстановки і обставин події, які пізніше знайшли підтвердження у
висновках проведених судово-медичних експертиз.
Пояснюючи обставини вчиненого злочину, ОСОБА_1 вказував на
таку деталь, яка не могла бути відома слідчо-оперативним
працівникам, - що наносячи удари він тримав ніж у лівій руці,
оскільки права була зайнята стимуляцією власного статевого органа.
За показаннями свідка ОСОБА_9 - IНФОРМАЦIЯ_2 локалізація і
характер тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_3 такий, що не
можна однозначно висловитися, ким є особа, яка їх наносила -
"лівша" чи "правша", і що це могла бути як одна особа, так і
декілька.
Про те, що ряд ударів ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 лівою рукою,
а отже, його зізнавальні показання є правдиві, - свідчать і дані
висновку додаткової судово-медичної експертизи, згідно якої
виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді різаних ранок
долоні лівої руки та середніх фаланг її другого і третього пальців
могли утворитися внаслідок стискання кистю ножа при перенесенні
або ж при нанесенні ОСОБА_1 колото-різаних ран ОСОБА_3 за умови,
що ніж знаходився у лівій руці, про це пояснював ОСОБА_1.
Про вчинене вбивство ОСОБА_3 ОСОБА_1, як свідчать матеріали
справи, зізнавався не тільки слідчо-оперативним працівникам, а й
IНФОРМАЦIЯ_2 ОСОБА_10. Допитаний як свідок, останній крім того,
пояснив, що ОСОБА_1 не пред'являв скарг на здоров'я, а виявлені у
нього тілесні ушкодження утворилися за 3-4 доби до освідування,
яке ОСОБА_10 проводив 24 серпня 2005 р. тобто, вже після написання
ОСОБА_1 явки з повинною.
Колегія суддів вважає, що проведена прокурором перевірка про
застосування щодо ОСОБА_1 недозволених методів ведення слідства в
порядку ст. 97 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
є повною і всебічною, і
тому висновки суду щодо причин і характеру виявлених у ОСОБА_1
тілесних ушкоджень є законними і обгрунтованими.
Об'єктивним доказом винності ОСОБА_1 в умисному вбивстві
ОСОБА_3 обгрунтовано покладеним у вироку в мотивацію винності
ОСОБА_1 є дані висновку судово-цитологічної експертизи, згідно
якого у піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_1 знайдена кров
людини, яка могла походити і від ОСОБА_3.
За даними висновків іншої - судової біолого-криміналістичної
експертизи в числі текстильних волокон - накладень на предметах
одягу ОСОБА_1, в який він був одягнутий на момент вчинення
злочину, виявлені групи волокон, які мають спільну родову
належність з відповідними волокнами, які входять до складу тканини
фрагмента матраца, на якій був виявлений труп ОСОБА_3.
Даними висновків судово-медичних експертиз підтверджуються
показаннями ОСОБА_1, що вбивство ОСОБА_3 він вчинив із
застосуванням ножа, а його показання у явці з повинною, що тілесні
ушкодження він спричинив за допомогою скла, випадково виявленого
на місці події колегія суддів розцінює як обрану ОСОБА_1 тактику
захисту на стадії його затримання.
Доводи скарги, що досудовим слідством і судом встановлений
такий час настання смерті ОСОБА_3, який суперечить як показанням
ОСОБА_1, так і даним висновків судово-медичних експертиз
безпідставні і на переконання колегії суддів обумовлені
неправильним трактування захисником висновку судово-медичної
експертизи.
Зокрема, за даними висновку судово-медичної експертизи №
НОМЕР_1. вбачається, що смерть ОСОБА_3 наступила не менш, ніж за
16 годин до моменту дослідження трупа ОСОБА_3 у морзі.
З акту судово-медичного дослідження трупа у морзі вбачається,
що воно почате 22 серпня 2005 року о 10-12 год. Отже, виходячи з
цього, смерть ОСОБА_3 мала наступити не пізніше 20 год. 21 серпня
2005 року, тобто, вона могла наступити і раніше цього часу.
З показаннями ОСОБА_1, а також чисельних свідків, він разом з
ОСОБА_3 остаточно пішов від компанії близько 2 год. 30 хв. 20
серпня 2005 р., а додому прийшов приблизно о 2 год. 40 хв. Того ж
дня, тобто 20 серпня 2005 року вже о 15 год. 30 хв. гр. Дмитрієва
повідомила міліцію про виявлення трупа ОСОБА_3. З урахуванням цих
обставин суд дійшов обгрунтованого висновку, що ОСОБА_3 була вбита
в інтервалі 2 год. 30 хв. - 3 год. 20 серпня 2005 р.
Фактичні обставини справи, як вони встановлені судом і їх не
оспорює в цій частині ОСОБА_1, свідчать, що останній, перебуваючи
в компанії, весь час спілкувався з ОСОБА_3, неодноразово відходив
з нею, наодинці з нею розмовляв, обоє вони тримались уособлено,
вдвох танцювали, ОСОБА_3 сідала Клименку на коліна, а коли
компанія переїжджала в інший мікрорайон, - з нею поїхала і
ОСОБА_3, хоча всі знали, що вона живе в іншому районі.
Це підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_13,
ОСОБА_5,ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_6, чиї показання підтверджують
правдивість показань ОСОБА_1, в яких він зізнався, що домовився з
ОСОБА_3 про вступ у статевий зв'язок, у зв'язку з чим вони
залишили товариство, а потім на грунті конфлікту з ОСОБА_3 він
вчинив її вбивство.
Цими ж доказами спростовуються доводи скарги захисника, що
ОСОБА_1 залишив ОСОБА_3 одну і її могли вбити інші особи. Ці
доводи, як і інші є припущенням, яке не грунтується на матеріалах
справи.
На переконання колегії суддів не впливає на повноту і
всебічність дослідження обставин справи, як на це покликається у
скарзі захисник, той факт, що на руці ОСОБА_3 був виявлений
годинник "Омакс", якого у неї нібито не було.
За показаннями її дочки - свідка ОСОБА_3., - у матері був
такий годинник, але вона не пам'ятає, чи одягала вона його в день
події злочину.
Дії ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки враховує як ступінь тяжкості і суспільної
небезпечності вчиненого злочину, так і дані про особу засудженого
та обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1. - адвоката
ОСОБА_2. залишити без задоволення, а вирок судової палати в
кримінальних справа апеляційного суду Донецької області від 12
лютого 2007 р. щодо ОСОБА_1. залишити без змін.
Судді:
Верещак В.М. Мороз М.А. Гошовська Т.В.