УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Гошовської Т.В., Мороза М.А.
за участю прокурора
Ковтун Н.Я.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 червня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою та доповненням до
неї засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Донецької
області від 28 лютого 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця м. Красногорівки Мар'їнського району Донецької
області, українця, громадянина України,
раніше судимого: 1) 26 грудня 1995 року за ч. 1 ст. 101, ч. 1
ст. 142, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 86-1,
ч. 1 ст. 145, ч. 1 ст. 89, ст. 42, ст. 44 КК України 1960
( 2001-05 ) (2001-05)
року на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна;
2) 27 травня 1997 року за ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 42 КК
України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року на 7 років позбавлення волі,
звільненого від відбування покарання 15 серпня 2001 року на
підставі ст. 5 Закону України "Про амністію" ( 2593-14 ) (2593-14)
від 05
липня 2001 року;
3) 26 вересня 2006 року за ч. 2 ст. 185, ст. 304, ч. 1 ст. 70
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, -
засуджено за пунктами 1, 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього
належного йому майна; за ч. 4 ст. 187
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 13 років позбавлення волі з
конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 3 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі частин 1, 2 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання
більш суворим йому визначено покарання у виді довічного
позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі частин 2, 4 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання,
призначеного за вироком Центрально-Міського районного суду м.
Горлівки Донецької області від 26 вересня 2006 року, більш суворим
ОСОБА_1. остаточно визначено покарання - довічне позбавлення волі
з конфіскацією всього належного йому майна.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої
ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 1 338 грн., на користь
потерпілої ОСОБА_3. на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.,
а також на користь НДЕКЦ при МВД України у Донецькій області
судові витрати за проведення дактилоскопічних експертиз у розмірі
117 грн. 70 коп.
Як визнав суд,ОСОБА_1. вчинив злочини за таких обставин.
12 червня 2004 року, приблизно о 13-ій годині ОСОБА_1.,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно,
повторно, з корисливих міркувань, за попередньою змовою з ОСОБА_4.
і ОСОБА_5 які засуджені за вчинення цього злочину вироком
Мар"інського районного суду Донецької області від 21 січня 2005
року, із метою таємного викрадення чужого майна, шляхом підбору
ключа до вхідних дверей проникли у житловий будинок АДРЕСА_1і,
який належав ОСОБА_6., звідки таємно викрали п'ять радіаторів
опалення вартістю 100 грн. кожний, спричинивши матеріальну шкоду
потерпілому на загальну суму 500 грн.
24 вересня 2004 року приблизно о 13-ій годині ОСОБА_1., діючи
умисно, повторно, з корисливих міркувань, з метою таємного
викрадення чужого майна, шляхом злому навісного замка проник у
житловий будинок АДРЕСА_2, який належав ОСОБА_7, звідки таємно
викрав телевізор марки "LG Elektronіcs" і пульт управління до
нього, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1
338 грн.
Крім того, 28 листопада 2004 року приблизно о 1-ій годині
ОСОБА_1. у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля кафе
"IНФОРМАЦIЯ_2" у м. Красногорівці Мар'їнського району Донецької
області, побачивши раніше незнайомого йому ОСОБА_8 який
користувався своїм мобільним телефоном марки "Самсунг С-500",
вирішив напасти на останнього та вчинити його умисне вбивство, з
корисливих міркувань, із метою заволодіння майном.
Реалізуючи свій умисел, направлений на умисне вбивство під
час розбійного нападу,ОСОБА_1., будучи особою, яка раніше вчинила
розбійний напад, пройшов за ОСОБА_8. по IНФОРМАЦIЯ_3 приблизно 300
метрів та, коли останній опинився у безлюдному і малоосвітленому
місці біля магазину "IНФОРМАЦIЯ_3", розташованого по IНФОРМАЦIЯ_4
вищезазначеного міста, напав на останнього ззаду і завдав йому
чисельні удари руками в область голови й тулуба, а також чисельні
удари ножем в область життєво-важливих органів (голову, тулуб і
шию). Від спричинених тілесних ушкоджень потерпілий втратив
відомість.ОСОБА_1., вважаючи, що ОСОБА_8. помер, заволодів його
майном на загальну суму 1 550 грн. та з місця злочину втік.
28 листопада 2004 року ОСОБА_8. був доставлений у лікарню,
де, незважаючи на своєчасно надану кваліфіковану медичну допомогу,
того ж дня помер.
Смерть ОСОБА_8. настала від проникаючого колото-різаного
поранення грудної клітини зліва на рівні 8-го міжребер'я по
передньо-пахвовій лінії з пошкодженням лівої легені наскрізного
характеру з великою внутрішньою кровотечею, яке ускладнилося
геморагічним шоком.
Крім того, 12 червня 2005 року приблизно о 14-ій
годиніОСОБА_1. у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на
території очисних споруд IНФОРМАЦIЯ_5, зустрівшись із раніше
знайомими йому ОСОБА_9. та ОСОБА_10, почав розпивати з ними
спиртні напої. Під час сумісного розпиття спиртного між ОСОБА_1. і
ОСОБА_9. виникла сварка на грунті особистих неприязних стосунків,
яка переросла у бійку, в яку в подальшому втрутився ОСОБА_10 Під
час сварки, а потім і бійки у ОСОБА_1 на грунті раптово виниклих
особистих неприязних стосунків виник умисел на умисне вбивство
ОСОБА_9. та ОСОБА_10
ОСОБА_1., будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство,
перебуваючи на березі водойми очисних споруд IНФОРМАЦIЯ_5, у стані
алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою вчинення вбивства на
грунті особистих неприязних стосунків, знайденою на місці
цеглиною, завдав спочатку ОСОБА_9, а потім ОСОБА_10. чисельні
удари в область голови. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілі
померли на місці.
Смерть потерпілого ОСОБА_9. настала в результаті спричинених
йому шести забитих ран центру потилиці з багатоосколковим
переломом потиличної кістки, розповсюдженням променів переломів на
кістки основи черепа з пошкодженням твердої мозкової оболонки в
сукупності; а смерть ОСОБА_10 - від спричинених йому тупої травми
голови з відкритим переломом кісток зводу і основи черепа та
перелому кісток лицьового скелета.
У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1.,
посилаючись на однобічність і неповноту судового слідства, що
призвело до неправильного застосування кримінального закону,
наявність істотних порушень кримінально-процесуального закону,
стверджуючи, що визнавальні показання на досудовому слідстві він
давав під тиском працівників міліції, просить вирок апеляційного
суду в частині засудження його за умисне вбивство ОСОБА_9. та
ОСОБА_10 скасувати, а справу в цій частині закрити за
недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину. Крім того, не
заперечуючи факту спричинення потерпілому ОСОБА_8 тілесних
ушкоджень, у тому числі і ножем, вказує, що не мав умислу на
вбивство останнього, не діяв із корисливих мотивів та не вчиняв на
нього розбійного нападу. Побив ОСОБА_8. у відповідь на неправильні
дії останнього, а потім, коли відійшов від потерпілого, то побачив
на землі мобільний телефон, який забрав. Доведеність винуватості у
вчиненні крадіжок засуджений не оспорює. З урахуванням викладеного
просить дати правильну оцінку його діям та пом'якшити покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який вважав вирок
законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів
вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам
справи, обгрунтований сукупністю доказів, розглянутих у судовому
засіданні, наведених у вироку і належно оцінених судом, і є
правильним.
Вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_8. із корисливих
мотивів під час розбійного нападу на останнього.
Так, згідно з показаннями ОСОБА_1 на досудовому слідстві, він
визнавав, що, побачивши у раніше йому незнайомого ОСОБА_8.
мобільний телефон, попросив дати йому телефон для здійснення
дзвінка. ОСОБА_8. відмовив та ударив його в обличчя, на що він
(ОСОБА_1.) у відповідь також ударив ОСОБА_8 після чого потерпілий
пішов, а він, наздогнавши його, з метою заволодіння телефоном
напав на потерпілого, повалив на землю та завдав останньому
чисельні удари руками та ножем, у тому числі в область
життєво-важливих органів (голову, тулуб і шию). Потім він зняв з
ОСОБА_8. куртку, з кишені якої витяг мобільний телефон та з місця
події втік. Пізніше цей телефон він продав незнайомій особі у м.
Горлівці.
У подальшому ОСОБА_1., із посиланням на застосування до нього
недозволених методів дізнання та слідства, відмовився від цих
показань і заявив, що між ним та потерпілим мала місце бійка на
грунті особистих відносин, під час якої він (ОСОБА_1.) застосував
ніж, але умислу на вбивство ОСОБА_8. не мав. Коли відійшов від
місця події приблизно на 5 метрів, то побачив на землі мобільний
телефон, який забрав собі.
Після ретельної перевірки суд обгрунтовано визнав
достовірними показання ОСОБА_1 щодо обставин розвитку подій, які
він давав на досудовому слідстві, зокрема, щодо корисливого мотиву
своїх дій. Про це свідчить викладений засудженим характер розвитку
подій, з якого вбачається, що після першого конфлікту між ним та
раніше йому незнайомим потерпілим з приводу мобільного телефону,
який був вичерпаний, вони розійшлися. Після цього, він (ОСОБА_1.)
почав переслідувати потерпілого, наздогнав його та, без будь-якого
з'ясування стосунків, почав бити, після чого одразу ж заволодів
мобільним телефоном потерпілого.
Наведене свідчить про корисливий мотив дій засудженого та
спростовує його посилання у касаційній скарзі на те, що він
завдавав потерпілому удари руками та ножем на грунті особистих
відносин.
З висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 вбачається, що
на трупі ОСОБА_8. виявлено чисельні тілесні ушкодження, які
утворилися не менше як від 7 ударів тупим предметом і 24 ударів
колючо-ріжучим предметом в область голови, тулуба, кінцівок.
Смерть ОСОБА_8. настала від проникаючого колото-різаного поранення
грудної клітини зліва на рівні 8-го міжребер'я по
передньо-пахвовій лінії з пошкодженням лівої легені наскрізного
характеру з великою внутрішньою кровотечею, яке ускладнилося
геморагічним шоком.
Отже, знаряддя злочину, характер заподіяних тілесних
ушкоджень, їх локалізація, кількість та механізм спричинення
свідчать, що дії ОСОБА_1 носили умисний характер і були направлені
на позбавлення життя потерпілого.
Наведені докази спростовують посилання засудженого на те, що
він не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_8.
Факт заволодіння ОСОБА_1. мобільним телефоном потерпілого не
оспорюється самим засудженим та підтверджується показаннями
потерпілої ОСОБА_3. про наявність у її сина станом на 28 листопада
2004 року мобільного телефону "Самсунг С-500", показаннями свідка
ОСОБА_11. про те, що 28 листопада 2004 року до неї приходив
ОСОБА_1., який показував їй мобільний телефон сірого кольору та
просив пояснити, як ним користуватися; показаннями свідка
ОСОБА_12. про те, що її чоловік на ринку у м. Горлівці придбав
мобільний телефон, даними протоколу вилучення у свідка ОСОБА_12.
мобільного телефону "Самсунг С-500" серійний номер НОМЕР_2, який
співпав із номером, зазначеним у документах на мобільний телефон,
які надала слідству потерпіла ОСОБА_3.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд дійшов
правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у
вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_8 поєднаного з умисним
убивством останнього з корисливих мотивів.
Учинення умисного вбивства двох осіб, особою, яка раніше
вчинила умисне вбивство.
Так, згідно з показаннями ОСОБА_1 на стадії досудового
слідства в присутності захисника, а також його поясненнями при
проведенні судово - психіатрічної експертизи він визнавав, що
влітку 2005 року разом із батьком на дні народженні сина сусідки
ОСОБА_11. вживав алкогольні напої, після чого батько пішов за
спиртним, а він (ОСОБА_1.) - до очисних споруд IНФОРМАЦIЯ_5 ловити
рибу. Там він зустрів раніше знайомого ОСОБА_9. та ОСОБА_10, з
якими почав розпивати спиртні напої. Під час сумісного розпиття
спиртного між ним і ОСОБА_9. виникла сварка на грунті особистих
неприязних стосунків, яка переросла у бійку і в яку в подальшому
втрутився ОСОБА_10. Тоді він, узявши уламок цеглини, почав ним
завдавати спочатку ОСОБА_9, а потім ОСОБА_10. чисельні удари в
область голови. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілі померли
на місці події. Після цього він скинув трупи з гребня вниз, а коли
прийшов батько, то він із його допомогою переніс трупи далі та
скинув їх у яму з водою.
Зазначені засудженим обставини розвитку подій, зокрема, щодо
переміщення та приховання трупів ОСОБА_9. та ОСОБА_10,
підтверджував на досудовому слідстві, у тому числі і при
відтворенні обстановки та обставин події, свідок ОСОБА_13. -
батько засудженого.
При цьому звертає на себе увагу той факт, що свідок ОСОБА_13.
показання щодо причетності сина до вбивства ОСОБА_9. та ОСОБА_10
дав у липні 2005 року та підтвердив їх у квітні 2006 року, тобто
майже через рік і за цей період жодного разу не заявляв про
застосування до нього недозволених методів слідства.
У судовому засіданні засуджений та його батько - свідок
ОСОБА_13. із посиланнями на застосування до них недозволених
методів дізнання та слідства відмовилися від цих показань і
заявили про непричетність ОСОБА_1 до вбивства ОСОБА_9. та ОСОБА_10
При цьому не заперечували, що зранку розпивали спиртне біля
водосховища.
Після ретельної перевірки суд обгрунтовано визнав
достовірними показання ОСОБА_1 щодо обставин вчинення ним убивства
потерпілих та показання свідка ОСОБА_13 щодо обставин приховання
трупів останніх.
Про достовірність зазначених показань засудженого та свідка,
а отже, про доведеність вини ОСОБА_13, свідчать такі наведені у
вироку докази.
Зокрема, із показань потерпілих ОСОБА_14., ОСОБА_15, свідка
ОСОБА_16. убачається, що ОСОБА_9. та ОСОБА_10 зловживали спритними
напоями, 12 червня 2005 року разом пішли на рибалку до водосховища
і не повернулися.
Свідок ОСОБА_11. підтвердила, що 12 червня у її сина день
народження, у святкуванні якого в 2005 році приймали
участьОСОБА_1. та його батько. У цей же день вона бачила приблизно
з 15 до 16 години, як вони біля водосховища вживали спиртне.
Наведене підтверджує, що події мали місце 12 червня 2005
року, приблизно о 14 годині та спростовує посилання засудженого та
свідка ОСОБА_13, що вони перебували біля водосховища тільки з 9 до
11 години.
Згідно протоколу огляду місця події від IНФОРМАЦIЯ_6, два
трупи невідомих чоловіків з ознаками насильницької смерті були
виявлені у воді на протилежному боці від греблі.
Саме на це місце залишення трупів указав свідок ОСОБА_13. при
відтворенні обстановки та обставин подій 25 липня 2005 року.
Потерпілі ОСОБА_14. та ОСОБА_15. упізнали у виявлених трупах
ОСОБА_9. та ОСОБА_10
З висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_3 убачається, що
при дослідженні трупа ОСОБА_9. були виявлені такі тілесні
ушкодження: шість забитих ран центру потилиці з багатоосколковим
переломом потиличної кістки, розповсюдження променів переломів на
кістки основи черепа з пошкодженням мозкової оболонки; одна
забійна рана в області лівої брови з переломом надбрівної дуги.
Тілесні ушкодження утворилися від дії ребра, кута тупого предмета
та тупого предмета з малим діаметром. Смерть ОСОБА_9. настала від
сукупності зазначених тілесних ушкоджень.
З висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_4 убачається, що
при дослідженні трупу ОСОБА_10 були виявлені такі тілесні
ушкодження: забита рана завушної області зліва, багатоосколковий
вбитий перелом скронево-лобної кістки зліва з переходом на
потиличну область з розповсюдженням променів перелому на кістки
основи черепа; перелом кісток лицевого скелету - носу, виличної
кістки справа. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії
тупого предмета. Смерть ОСОБА_10 настала від тупої травми голови з
відкритим переломом кісток зводу і основи черепа та перелому
кісток лицьового скелета.
Згідно даних комісійних судово-медичних експертиз НОМЕР_5та
НОМЕР_6, спричинення ОСОБА_9 та ОСОБА_10. тілесних ушкоджень
частиною будівельної цеглини не виключається.
Наведені об'єктивні дані судово-медичних досліджень
підтверджують показання ОСОБА_1 на досудовому слідстві щодо
знаряддя та способу вбивства потерпілих.
Твердженням у касаційній скарзі засудженого про те, що він та
його батько - свідок ОСОБА_13. давали на досудовому слідстві
показання під тиском працівників міліції, внаслідок чого обмовили
його у вчиненні злочинів, суд дав у вироку належну оцінку,
правильно визнавши ці твердження безпідставними.
Такого висновку суд дійшов після проведення в судовому
засіданні ретельної перевірки зазначених вище доводів шляхом
допиту свідків, які брали участь у допитах засудженого та свідка,
у тому числі, і при відтворенні з останнім обстановки та обставин
події; дослідження й перевірки постанов прокурора про відмову в
порушенні кримінальної справи щодо неправомірних дій працівників
міліції; аналізу в цій частині показань засудженого та його
батька, які є непослідовними та нелогічними. Жодних нових даних,
які б свідчили про недозволені методи слідства в касаційній скарзі
не наведено.
Отже, сукупністю цих доказів спростовуються наведені у
касаційній скарзі посилання про непричетність ОСОБА_1 до умисного
вбивства ОСОБА_9. та ОСОБА_10
Ці ж докази, зокрема, щодо знаряддя злочину, характеру
заподіяних тілесних ушкоджень, їх локалізації та механізму
спричинення свідчать, що ОСОБА_1., який раніше вчинив умисне
вбивство ОСОБА_8 умисно позбавив життя двох осіб - ОСОБА_9. та
ОСОБА_10
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
повторного таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою
групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, не оспорюються
засудженим і підтверджуються сукупністю доказів, зібраних у
встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана
належна оцінка. Ці докази детально викладені у вироку суду.
Таким чином, за встановлених судом фактичних обставин подій
злочинів, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за пунктами 1, 6, 13
ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Порушень норм матеріального чи кримінально-процесуального
закону, які б були підставою для скасування чи зміни вироку, не
встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_1. суд першої інстанції
врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу
та у вироку навів доводи, чому вважає, що засуджений являє собою
особливу небезпеку для суспільства. Рішення суду про призначення
ОСОБА_1. довічного позбавлення волі є переконливим.
Колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення покарання
засудженому, оскільки воно є необхідним і достатнім.
Керуючись статтями 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а
вирок апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2007 року
щодо ОСОБА_1 - без зміни.
С у д д і :
Гошовська Т.В. Пивовар В.Ф. Мороз М.А.