Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, уточнивши який просив скасувати наказ в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 17 лютого 2014 року № 20-о/пм "Про звільнення ОСОБА_4.", поновити його на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління Державної податкової інспепкції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, позов задоволено. Скасовано наказ в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 20-о/пм від 17 лютого 2014 року "Про звільнення ОСОБА_4.". Поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області з 18 лютого 2014 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2014 року по 11 квітня 2014 року у розмірі 5214 грн. 36 коп. Постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 12 липня 1999 року по 17 лютого 2014 року проходив службу в органах податкової міліції.

17 листопада 2013 року ОСОБА_4 подав рапорт про звільнення з посади та податкової міліції з 17 лютого 2014 року за власним бажанням. 17 лютого 2014 року позивач подав рапорт, яким підтвердив свій попередній рапорт про звільнення з посади та зі служби з 17 лютого 2014 року.

Наказом в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 17 лютого 2014 року № 20-о/пм підполковника податкової міліції ОСОБА_4 - старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області звільнено з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за підп. "ж" п. 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) (з подальшими змінами; далі - Положення) з 17 лютого 2014 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем порушено п.68 Положення, оскільки в рапортах позивача відсутнє власне бажання на звільнення, та причини, які перешкоджають подальшому проходженню служби.

Проте погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанції не можна з таких підстав.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на законі.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" № 1716 від 30 жовтня 1998 року (1716-98-п) особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням.

Відповідно до п. 10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Підпунктом "ж" п. 64 Положення передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Згідно п. 68 Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Верховний Суд України в постанові від 14 жовтня 2014 року (справа № 21-299а14) зазначив, що за змістом п.68 Положення звільнення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу на підставі підп. "ж" п.64 цього ж Положення зі служби до спливу тримісячного строку у разі зазначення особою у рапорті дати звільнення, що свідчить про домовленість сторін про звільнення у більш короткий строк, є обґрунтованим.

За таких обставин, коли позивач подав власноручно написаний рапорт про звільнення його з органів податкової міліції за власним бажанням з 17 лютого 2014 року, ця дата погоджена з відповідачем, тобто сторони домовилися про звільнення у більш короткий строк, то суди дійшли помилкових висновків про порушення відповідачем підп. "ж" п.64 та п.68 Положення та про поновлення позивача на службі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Статтею 229 цього Кодексу встановлено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що суди повно і правильно встановили обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.