У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Гошовської Т.В., Мороза М.А.
за участю прокурора
Матюшевої О.В.,
захисника
ОСОБА_6.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 червня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок
Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня
2006 року щодо ОСОБА_1.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця с. Байрак Миргородського району Полтавської
області, громадянина України,
не судимого в силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від
відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,
з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4
ч. 1 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
За ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. виправдано за
відсутністю події злочину.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. і ОСОБА_2 на користь
потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 500 грн.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
Зазначеним вироком засуджено також ОСОБА_2, щодо якої
касаційного подання не внесено.
ОСОБА_1. засуджено за те, що він 03 листопада 2005 року
приблизно о 6 год. 30 хв., біля готелю "Спорт" у м. Броварах,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою
зі ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи
насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої
ОСОБА_3 та, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, відкрито
викрали у неї мобільний телефон "NOKIA 2600" вартістю 400 грн. зі
стартовим пакетом "Ді Джус" вартістю 40 грн. та з місця злочину
зникли.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_4
обвинувачувався в тому, що він 01 грудня 2005 року приблизно о 21
год. з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 прийшов до
квартири АДРЕСА_1, де мешкав останній. Перебуваючи у зазначеній
квартирі ОСОБА_4, умисно, ногами й палицею, яку знайшов там же,
почав завдавати удари ОСОБА_5 по голові і тулубу. У результаті
протиправних дій ОСОБА_1. потерпілому були заподіяні тілесні
ушкодження у вигляді забійних ран на обличчі, які згідно з
висновком судово-медичної експертизи № 20/523 від 04 січня 2006
року відносяться до легких тілесних ушкоджень; саден, крововиливів
на обличчі, які згідно з вищевказаним висновком експертизи
відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили
короткочасний розлад здоров'я; закритої травми грудної клітини,
яка згідно з вищевказаною експертизою відноситься до тяжких
тілесних ушкоджень і від якої IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_5 помер у
лікарні.
Дії ОСОБА_1. органами досудового слідства були кваліфіковані
за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як умисне заподіяння
тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент
заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
У судовому засіданні пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.
2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не знайшло свого підтвердження,
оскільки суд установив, що тяжкі тілесні ушкодження, які
спричинили смерть потерпілого, стали результатом падіння
останнього на східцевий марш та контакту з ним задньою правою
поверхнею грудної клітини і ділянкою спини, а не побиття
потерпілого ОСОБА_1 За таких обставин ОСОБА_1. було виправдано за
відсутністю події злочину.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1.
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з
неправильним застосуванням кримінального закону та істотним
порушенням кримінально-процесуального закону. При цьому
посилається на те, що, виправдовуючи ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 121 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд повинен був дати оцінку його протиправним
діям у частині заподіяння ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, що
спричинили короткочасний розлад здоров'я, які знайшли своє
підтвердження в судовому засіданні, та винести обвинувальний вирок
за ч. 2 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала
касаційне подання частково та просила скасувати вирок в частині
виправдання ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
направити справу в цій частині на новий судовий розгляд, пояснення
захисника, який заперечував проти задоволення касаційного подання,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню
не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні
відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням
насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,
за попередньою змовою групою осіб у касаційному поданні не
оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у
встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана
належна оцінка. Ці докази детально викладені у вироку суду.
Дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Як убачається з матеріалів справи, органами досудового
слідства ОСОБА_1 також було пред'явлено обвинувачення в умисному
заподіянні 01 грудня 2005 року потерпілому ОСОБА_5 легких тілесних
ушкоджень без розладу здоров"я, легких тілесних ушкоджень, що
потягли короткочасний розлад здоров'я, а також тяжкого тілесного
ушкодження у виді закритої травми грудної клітини, від якої
IНФОРМАЦIЯ_1 потерпілий помер у лікарні.
Ці дії ОСОБА_1. були кваліфіковані органами досудового
слідства за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Суд першої інстанції з дотриманням вимог ч. 1 ст. 275 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
ретельно дослідив усю сукупність зібраних по
справі доказів, дав їм належну оцінку і, грунтовно вмотивувавши
свої висновки, дійшов правильного висновку про виправдання
ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за відсутністю
події злочину, оскільки відсутній причинний зв'язок між діяннями
ОСОБА_1. і шкідливими наслідками у вигляді отримання потерпілим
тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останнього.
З цими висновками суду погоджується і прокурор.
Твердження прокурора у касаційному поданні про те, що суд
повинен був постановити обвинувальний вирок та притягнути ОСОБА_1.
за умисне заподіяння потерпілому ОСОБА_5 легких тілесних
ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, у зв'язку з
чим постановлений щодо ОСОБА_1. вирок підлягає скасуванню з
направленням справи на новий судовий розгляд, є необгрунтованими,
оскільки прийняте судом рішення щодо виправдання ОСОБА_1. за ч. 2
ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не позбавляє представника
потерпілого порушити питання про притягнення ОСОБА_1. до
кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
у порядку, передбаченому ст. 27 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Крім того, зазначені посилання прокурора не є підставою для
скасування постановленого щодо ОСОБА_1. вироку, зокрема, ні в
частині його засудження за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, ні
в частині його виправдання за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства
України, які б тягли зміну чи скасування постановленого у справі
судового рішення, не виявлено.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для скасування або зміни судового рішення щодо ОСОБА_1. та
керуючись статтями 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок
Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня
2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
с у д д і:
Гошовська Т.В. Пивовар В.Ф. Мороз М.А.