Ухвала
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Заголдного В.В. і Лавренюка М.Ю.
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 червня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок
Ленінського районного суду м. Харкова від 4 липня 2005 року, яким
засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
немаючого судимості,
за ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на шість років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його
власністю, за ч. 3 ст. 212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є
його власністю, з позбавленням права обіймати керівні посади та
посади, пов'язані з виконавчо-розпорядчими функціями строком на
три роки, за ч. 2 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади та
посади, пов'язані з виконавчо-розпорядчими функціями строком на
три роки, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів йому призначено шість років вісім місяців
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його
власністю, з позбавленням права обіймати керівні посади та посади,
пов'язані з виконавчо-розпорядчими функціями строком на три роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в державний бюджет 463.379
грн., установила:
Суд визнавОСОБА_1 винуватим у тому, що він, працюючи
директором ПП "IНФОРМАЦIЯ_2", з метою ухилення від сплати до
бюджету ПДВ в розмірі 439.397 грн. по результатам
фінансово-господарської діяльності підприємства у червні 2001 року
підробив документи про мниме придбання підприємством
"IНФОРМАЦIЯ_2" у ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_3" повітряного судна IНФОРМАЦIЯ_4
1995 року випуску за 56.000.000 грн. і одержав незаконне право на
податковий кредит у сумі 9.333.333,33 грн.
Крім того, ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою за
попередньою змовою з особою, матеріали справи відносно якої
виділено в окреме провадження, знову підробив документи з метою
отримати бюджетне відшкодування по ПДВ на суму 8.840.974 коп., але
злочин не довів до кінця з підстав, які не залежали від його волі.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 4 квітня
2006 року вирок змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим
за ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки позбавлення волі, за
ч. 3 ст. 212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки шість місяців позбавлення волі, за
ч. 2 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки позбавлення волі,
а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів - на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією всього
майна, яке є його власністю, з позбавленням права обіймати керівні
посади та посади, пов'язані з виконавчо-розпорядчими функціями
строком на три роки. Крім того, скасовано вирок в частині
стягнення з ОСОБА_1 в державний бюджет 463.379 грн. з направленням
справи на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
У касаційному поданні з внесеними до нього змінами прокурор
просить скасувати ухвалу щодо ОСОБА_1, а справу - направити на
навий апеляційний розгляд. Твердить, що суд апеляційної інстанції
безпідставно застосував до засудженого правила ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Зазначає, що апеляційний суд не призначив винуватому
за кожен із злочинів, передбачених ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст.
212 і ч. 2 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язкових додаткових
покарань у виді конфіскації майна та позбавлення права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
який підтримав касаційне подання і просив направити справу на
навий апеляційний розгляд перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що
подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У разі призначення покарання на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів суд має спочатку призначити
основне і додаткове покарання за кожен із цих злочинів окремо, а
потім призначити остаточне покарання.
Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, не
погодившись з вироком місцевого суду в частині призначеного
ОСОБА_1 покарання та приймаючи рішення про його пом'якшення, забув
призначити винуватому окремо за кожен із злочинів, передбачених
ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 212 і ч. 2 ст. 366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язкові додаткові покарання у виді конфіскації
майна та позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю, проте остаточно за сукупністю злочинів їх
призначив.
Отже, апеляційний суд допустив помилку, яка згідно з п. 2) ч.
1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
є підставою для скасування
ухвали і направлення справи на новий апеляційний розгляд, під час
якого суд має належно перевірити матеріали справи, усунути
зазначені недоліки і прийняти рішення, яке б відповідало вимогам
закону.
Керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 4 квітня
2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу - направити
на новий апеляційний розгляд.
Судді:
Заголдний В.В. Редька А.I. Лавренюк М.Ю.