У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Коротких О.А., Школярова В.Ф.,
за участю прокурора
Микитенка О.П.
та засудженого
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2007
року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у
розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок апеляційного
суду щодо ОСОБА_1
Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької
області від 14 грудня 2006 року ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, українець,
громадянин України,
мешканець с.Драчі, Старокостянтинівсько-
го району,
засуджений: за ст. 152 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі; за ст. 153 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд визначив
ОСОБА_1 остаточне покарання - 4 роки позбавлення волі.
На відшкодування заподіяної моральної шкоди суд постановив
стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 5 000 грн.
За указаним вироком ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 21
вересня 2006 року, приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи у
нетверезому стані біля ферми ЗАТ "Вікторія" у с. Губча
Старокостянтинівського району, із застосуванням фізичного
насильства та погрозою застосування ножа, він завів потерпілу
ОСОБА_2 у приміщення конюшні де згвалтував її. Крім того, під час
згвалтування потерпілої засуджений задовольнив з нею статеву
пристрасть неприродним способом.
Вироком апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня
2007 року було скасовано вирок суду першої інстанції і
постановлено свій, за яким ОСОБА_1 було призначено покарання: за
ст. 152 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- позбавлення волі на 5 років;
за ст. 153 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- позбавлення волі на 3
роки. На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
апеляційний суд
визначив ОСОБА_1 остаточне покарання - 5 років позбавлення волі.
На відшкодування заподіяної моральної шкоди апеляційний суд
постановив стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 5 000
грн.
У касаційному поданні прокурор просить вирок апеляційного
суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд,
оскільки вважає, що при постановлені вироку апеляційним судом не
були дотримані вимоги ст.ст. 332-335 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Крім
того, у поданні указано на незаконність висновків апеляційної
інстанції щодо наявності у ОСОБА_1 судимості.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання,
пояснення засудженого ОСОБА_1 щодо цього подання, перевіривши
матеріали справи та обговоривши викладені у касаційному поданні
доводи, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає
задоволенню.
Відповідно до положень, передбачених ст. 378 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, вирок апеляційного суду повинен відповідати вимогам,
зазначеним у ст.ст. 332-335 цього Кодексу. Крім того, у вироку
апеляційного суду також повинні бути зазначені мотиви прийнятого
рішення.
По даній справі при винесені вироку апеляційною інстанцією
указані вимоги закону виконані не були.
Як видно із змісту апеляції прокурора у ній, крім питання
допущеної судом першої інстанції помилки у кваліфікації дій
засудженого, також зазначалось, що у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону суд призначив ОСОБА_1
покарання, яке на думку автора апеляції не відповідає тяжкості
вчиненого злочину та особі засудженого.
Результати розгляду апеляції, що відображені у резолютивній
частині вироку апеляційного суду, свідчать про те, що апеляційна
інстанція погодилась з пропозицією прокурора і, перекваліфікувавши
дії ОСОБА_1 з ч.1 на ч.2 ст. 153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
призначила йому більш суворе покарання як за кожний злочин окремо,
так і за сукупністю цих злочинів.
Разом з тим, у мотивувальній частині вироку відсутні будь-які
мотиви чи обгрунтування такого рішення апеляційної інстанції.
Суттєвими вважає колегія суддів доводи касаційного подання
про відсутність у вироку апеляційного суду формулювання нового
обвинувачення, оскільки у своєму вироку апеляційна інстанція,
прийшовши до висновку про необхідність застосування закону про
більш тяжкий злочин, виклала лише зміст вироку суду першої
інстанції.
Не дивлячись на те, що ніхто із учасників судового розгляду
не подавав апеляції на вирішення судом першої інстанції питання
цивільного позову, апеляційний суд, в порушення вимог ст. 365 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, прийняв рішення про стягнення із засудженого
на користь потерпілої 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Також ніхто із учасників судового розгляду не подавав
апеляцій на правильність висновків суду першої інстанції по
питанню відсутності у ОСОБА_1 судимостей. Не дивлячись на це
апеляційний суд у мотивувальній частині вироку виклав свої
обгрунтування щодо неправильності такого висновку суду першої
інстанції, які не відповідають вимогам ст. 55 КК України (1960
( 2001-05 ) (2001-05)
р.)
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає
правильним вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити
на новий апеляційний розгляд. Під час цього розгляду апеляційному
суду необхідно розглянути справу з дотриманням вимог, зазначених у
Главі 29 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
і постановити законне та
обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора, який приймав участь у розгляді
справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Вирок апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня
2007 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.
Судді:
Коротких О.А. Школяров В.Ф. Федченко О.С.