У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Коротких О.А. і Школярова В.Ф.
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1. і його захисника ОСОБА_2. на вирок Пологівського
районного суду Запорізької області від 11 липня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, неодноразово судимий,
останній раз 13.02.2002 р. за ст. ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2,
185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки 6 місяців
позбавлення волі,
засуджений:
- за ч. 1 ст. 204 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до штрафу на суму
8.500 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та
обладнання для її виготовлення;
- за ч. 2 ст. 204 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до трьох років
позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції
та обладнання для її виготовлення;
- за ч. 3 ст. 204 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до п'яти років
позбавлення волі з вилученням та знищенням виготовленої продукції,
а також конфіскацією обладнання для її виготовлення;
- за ч. 1 ст. 216 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до двох років
обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточне покарання
ОСОБА_1. визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим, з посиланням на вимоги ст. 72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
про
те, що таке основне покарання як штраф виконується самостійно, - у
виді п'яти років позбавлення волі з вилученням та знищенням
виготовленої продукції, конфіскацією обладнання для її
виготовлення, а також штрафу на суму 8.500 грн.
У апеляційному порядку вирок не оскаржувався.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за
вчинення таких злочинів.
У період з лютого по 14 квітня 2006 року він, порушуючи
вимоги ст. ст. 1, 2, 3, 15, 15-3 Закону України "Про державне
регулювання виготовлення і торгівлю спиртом етиловим, коньячним і
плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
від 19.12.1995 року, не маючи ліцензії на право
виготовлення та реалізацію алкогольних напоїв, придбавав у
невстановлених слідством осіб на ринку "IНФОРМАЦIЯ_2" в м.
Запоріжжі спирт етиловий, металевий прилад для коркування пляшок,
корки, марки акцизного збору, які перевозив до місця проживання в
будинок АДРЕСА_1 де незаконно, шляхом змішування спирту етилового
та питної води виготовлював алкогольні напої, які в той же період
незаконно зберігав і збував жителям Пологівського району.
Крім того, ОСОБА_1всупереч вимогам ст. 7 Закону України "Про
акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"
( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
від 15.09.1995 року, ст. ст. 3, 8 Положення "Про
виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного збору з
голографічними захисними елементами та маркування алкогольних
напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 23.04.2003 року ( 567-2003-п ) (567-2003-п)
, не будучи
платником акцизного збору з алкогольних напоїв, у січні 2006 року
на тому ж ринку придбав у невстановленої слідством особи марки
акцизного збору України в кількості 50 штук з метою їх подальшого
використання, а саме маркування незаконно виготовлених ним
алкогольних напоїв.
Зазначені марки акцизного збору України ОСОБА_1зберігав у
своєму будинку АДРЕСА_1 де займався незаконним виготовленням
алкогольних напоїв, на які клеїв марки акцизного збору.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1просить переглянути справу, посилаючись
на фальсифікацію її матеріалів. Стверджує, що злочини, за які його
засуджено, він не вчиняв;
- захисник ОСОБА_2. просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити та
пом'якшити покарання, звільнивши його від відбування покарання з
випробуванням. Вважає, що при призначенні ОСОБА_1. покарання судом
не достатньо враховано визнання ним вини, щире каяття, сприяння
слідству в розкритті злочинів, характеристику за місцем
проживання, конкретні обставини справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав
необхідним вирок змінити, виключивши з нього вказівку суду про
самостійне виконання покарання у виді штрафу, а в решті вирок
залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в задоволенні
касаційної скарги засудженого необхідно відмовити, а касаційну
скаргу його захисника задовольнити частково з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які його засуджено, підтверджується дослідженими
судом доказами.
Так, на досудовому слідстві та в суді ОСОБА_1., визнаючи
повністю вину у вчиненні даних злочинів, показував, що для
отримання прибутку купував на ринку "IНФОРМАЦIЯ_2" спирт, придбав
металевий ключ для коркування пляшок, гвинтові корки, марки
акцизного збору та незаконно виготовлював алкогольні напої, які
продавав, зокрема, ОСОБА_3 ОСОБА_4., збувши всього приблизно 200
пляшок фальсифікованої горілки.
СвідкиОСОБА_4. і ОСОБА_3. підтвердили, що з лютого по квітень
2006 року купували у ОСОБА_1 алкогольні напої.
За даними висновку судово-хімічної експертизи вилучені при
огляді житла ОСОБА_1 алкогольні напої не відповідають найменуванню
на етикетках і вимогам ДСТУ, виготовлені кустарним способом з
порушенням технології горілчаного виробництва, є неякісними,
небезпечними для життя та здоров'я людини та фальсифікованими
(а.с. 52-56).
З даних висновку криміналістичної експертизи марки акцизного
збору виготовлені не поліграфічним підприємством, що здійснює їх
випуск, а виготовлені способом плоского друку - офсет, з імітацією
способів захисту, передбачених для даного виду марок акцизного
збору .
З огляду на вищенаведені та інші наявні у вироку докази, які
сумніву в їх достовірності не викликають, доводи в касаційній
скарзі засудженого ОСОБА_1 про його непричетність до вчинення
даних злочинів є безпідставними.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 204, ч. 1
ст. 216 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд відповідно до вимог ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
врахував ступінь тяжкості вчинених
злочинів, дані про особу винного, а також обставини, що
пом'якшують й обтяжують покарання, в тому числі й ті, про які
вказує в касаційній скарзі захисник ОСОБА_2.
Призначене засудженому покарання є мінімальним, установленим
санкцією ч. 3 ст. 204 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, і необхідним для
виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Iз змісту ч. 3 ст. 72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
вбачається, що
основне покарання у виді штрафу виконуються самостійно при
призначенні його за сукупністю злочинів чи вироків з іншими
покараннями в разі застосування принципу повного або часткового
складання призначених покарань.
Застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш
суворим при визначенні остаточного покарання за сукупністю
злочинів, суд помилково послався в резолютивній частині вироку на
необхідність виконання призначеного за передбачений ст. 204 ч. 1
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
злочин штрафу самостійно.
Тому вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону необхідно змінити та виключити
з нього вказівку суду про виконання основного покарання,
призначеного за ст. 204 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді штрафу
в сумі 8500 грн, самостійно.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які були б безумовною підставою для скасування постановленого в
справі судового рішення, не виявлено.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без
задоволення, касаційну скаргу захисника ОСОБА_2. задовольнити
частково.
Вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 11
липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з нього вказівку
суду про виконання основного покарання, призначеного за ст. 204 ч.
1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді штрафу в сумі 8500 грн,
самостійно.
Вважати засудженим ОСОБА_1. на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 204 ч. 1,
204 ч. 2, 204 ч. 3, 216 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, до покарання
у виді позбавлення волі строком на п'ять років з вилученням та
знищенням виготовленої продукції, а також з конфіскацією
обладнання для її виготовлення.
С у д д і:
Ю.М. Кармазін О.А. Коротких В.Ф. Школяров