Ухвала

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого, судді

     Редьки А.I.

     суддів

     Заголдного В.В. і Жука В.Г.

     розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  14  червня  2007
року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_1  на  постанову
Малиновського районного суду м. Одеси від 31  березня  2006  року,
якою скасовано постанову слідчого  від  23  липня  2003  року  про
порушення кримінальної справи за фактом  заволодіння  транспортним
засобом за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,

     установила:

     Постановою слідчого  Малиновського  РВ  УГУ  УМВД  України  в
Одеській області від 23 липня 2003 року було порушено  кримінальну
справу  за  ч.  3  ст.  289  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за   фактом
незаконного заволодіння транспортним засобом.

     Як  зазначено у  постанові  органу  досудового  слідства,  29
травня 2003 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за попередньою змовою з
невстановленою особою у квартирі АДРЕСА_1, застосовуючи до ОСОБА_1
психологічне та фізичне насильство,  заволоділи  його  автомобілем
"Мазда-626", д/н НОМЕР_1, техпаспортом, ключами та довіреністю  на
цей автомобіль, чим заподіяли шкоду в особливо великому розмірі на
суму 26.000 грн.

     Місцевий суд, розглядаючи скарги ОСОБА_2, захисників ОСОБА_5.
і ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_1 на  зазначену  постанову  слідчого,
дійшов висновку, що матеріали, які стали підставою  для  порушення
кримінальної справи, не містять достатніх даних,  які  свідчили  б
про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , а підстави, передбачені ст.  94  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
         відсутні, крім того, кримінальну справу було  порушено
всупереч вимогам ст. 98 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , тому скасував  цю
постанову  і  направив   матеріали   для   проведення   додаткової
перевірки.

     Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 липня  2006
року постанову місцевого суду залишено без зміни.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить  питання  про  скасування
судових  рішень  і   направлення   матеріалів   справи   на   нове
розслідування.  Твердить,  що  прокурорська  перевірка  і  судовий
розгляд його скарг були проведені однобічно, неповно, з порушенням
норм КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , судові інстанції  не  дали  належної
оцінки тим доказам, які були в матеріалах перевірки.

     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступного.

     Рішення суду про скасування постанови слідчого, якою порушено
кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.  3
ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  є  правильним  і  грунтується  на
даних,  які  були  предметом  повної,  всебічної  та   об'єктивної
перевірки.

     Як убачається з матеріалів справи,  підставою  для  порушення
кримінальної  справи  було  звернення  IНФОРМАЦIЯ_1   ОСОБА_7   до
міністра внутрішніх справ про шахрайські  дії  ОСОБА_2  і  ОСОБА_3
щодо  ОСОБА_1,  а  також  заява   ОСОБА_1   на   ім'я   начальника
Малиновського РВ УГУ УМВД України в Одеській області про  вчинення
щодо  нього  протиправних  дій  ОСОБА_2,  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4.   За
результатами перевірки слідчим Малиновського РВ УГУ УМВД України в
Одеській області  було  порушено  кримінальну  справу   за  фактом
вчинення  злочину,  передбаченого  ч.  3  ст.   289   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Ураховуючи, що в  мотивувальній  частині  постанови  слідчого
прямо вказувалося на осіб, які, за заявою ОСОБА_1, вчинили  злочин
щодо нього, проте кримінальну справу було  порушено  не  щодо  цих
конкретних осіб, а  за  фактом  вчинення  злочину,  що  суперечить
вимогам ч. 2 ст. 98 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , крім  того,  постанова 
слідчого всупереч вимогам ч. 1 ст. 98 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          не
містила вказівки на приводи і підстави для порушення  кримінальної
справи, а проведеною перевіркою не було зібрано  достатніх  даних,
які б свідчили про вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4.  злочинних
дій щодо ОСОБА_1, суд дійшов обгрунтованого висновку, що достатніх
приводів  і  підстав  для  порушення  кримінальної  справи  органи
досудового слідства не мали, а тому  скасував  постанову  слідчого
від 23 липня 2003 року про порушення кримінальної справи за фактом
вчинення  злочину,  передбаченого  ч.  3  ст.   289   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Будь-яких  даних  про  упередженість  судових  інстанцій   чи
порушення ними вимог КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         не вбачається.

     Колегія  суддів  не   знаходить   підстав   для   призначення
матеріалів  справи  до   касаційного   розгляду   з   обов'язковим
повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     Ураховуючи наведене, колегія суддів, керуючись  ст.  394  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,

                            ухвалила:

     відмовити ОСОБА_1 в задоволенні касаційної скарги.

                              Судді:

     Заголдний В.В.    Редька  А.I.    Жук В.Г.