У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Скотаря А.М., Кузьменко О.Т.
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 червня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Кіровоградської області на вирок Кіровоградського
районного суду від 11 липня 2006 року щодо ОСОБА_1.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
немаючого судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати
організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади в
органах влади та місцевого самоврядування.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, з покладенням
на нього обов'язку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
Як визнав встановленим суд, ОСОБА_1, з 08.08.2002 року будучи
IНФОРМАЦIЯ_2, а з 01.01.2003 року виконуючим обов'язки
IНФОРМАЦIЯ_3, 25 червня 2003 року близько 15-ї години 30 хвилин у
лісосмузі поблизу м. Новомиргорода, шляхом вимагання, одержав від
ОСОБА_2 хабар у сумі 100 доларів США, а 4 липня 2003 року близько
17-ї години 20 хвилин у кафе-магазині поIНФОРМАЦIЯ_4 одержав від
ОСОБА_2 хабар у сумі 4000грн. за виконання дій в його інтересах.
У касаційному поданні заступник прокурора Кіровоградської
області, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненому та
правильності кваліфікації його дій, зазначає, що призначене
ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок
м'якості.
У доповненні до касаційного подання заступник прокурора
зазначає, що звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з
випробуванням, суд порушив вимоги ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
застосувавши її водночас і до додаткового покарання.
Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора, яка підтримала касаційне подання, обговоривши його
доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає,
що касаційне подання задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені
інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів,
зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у
встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості
вчиненого ним злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують
покарання.
Звільняючи засудженого на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання з випробуванням, суд навів у
вироку переконливі підстави прийняття такого рішення.
Так, при новому розгляді судом були виявлені ряд пом"якшуючих
обставин, які не були враховані раніше. Зокрема, суд врахував, як
вбачається з вироку, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у
вчиненому, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину,
тяжких наслідків від злочину не настало, добровільно відшкодував
завдану шкоду, раніше не судимий, позитивно характеризується,
хворіє, на утриманні має малолітню дитину, веде суспільно-корисний
спосіб життя, з моменту вчинення злочину пройшло більше 3-х років.
Наведені обставини, у тому числі і додаткові, що пом'якшують
покарання та дані про особу винного давали суду підстави дійти до
висновку про можливість його виправлення без відбування покарання,
якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить
нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання,
прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої
інстанції під час судових дебатів у своїй промові просив, з
врахуванням наведених пом'якшуючих обставин та особи винного,
призначити засудженому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав вважати
призначене ОСОБА_1 покарання м'яким.
Разом з тим, звільняючи засудженого на підставі ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування основного покарання з
випробуванням, про що зазначено у мотивувальній частині вироку,
суд першої інстанції не зазначив це у резолютивній частині вироку,
а тому, колегія суддів вважає за необхідне запропонувати суду
першої інстанції, в порядку ст. 409 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
уточнити вирок в частині додаткової міри покарання, призначеної
ОСОБА_1
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської
області залишити без задоволення.
Вирок Кіровоградського районного суду від 11 липня 2006 року
щодо ОСОБА_1 в частині призначення основної міри покарання
залишити без зміни.
Запропонувати суду першої інстанції в порядку ст. 409 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
уточнити зазначений вирок в частині додаткової
міри покарання, призначеної ОСОБА_1.
С у д д і :
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кузьменко О.Т.