У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.,
суддів
Жука В.Г. і Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 червня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської
області від 26 квітня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судимого,
та
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
такого, що не має судимості в
силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
засуджено кожного:
за ч. 2 ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років 1 місяць
позбавлення волі;
за ст. 15 і ч. 2 ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
остаточно призначено 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на
користь ВАТ "Полтавобленерго" в солідарному порядку 6148,8 грн. на
відшкодування заподіяних збитків.
Цим же вироком засуджено і ОСОБА_3, вирок щодо якого в
касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 31 серпня
2005 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони за
попередньою змовою з ОСОБА_3 19 березня та в ніч на 20 березня
2003 року біля с. Правобережна Сокілка Кобеляцького району викрали
шОСОБА_3 демонтажу 108 кг електродроту марки АС-95/16, вартістю
1555,2 грн. та 319 кг також елктродрота, вартістю 4593,6 грн..
Вони ж 21 березня 2003 року знов приїхали до с. Правобережна
Сокілка Кобеляцького району та намагалися демонтувати провід, але
не змогли довести свій умисел до кінця з незалежних від них
причин.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових
рішень та просить перекваліфікувати його дії на ст. 198 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Зазначає, що не приймав участі у демонтажі
електродроту. Посилається на однобічність та неповноту у
досдідженні обставин справи. На його думку, висновки суду не
відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на
застосування недозволених методів ведення слідства;
- засуджений ОСОБА_2 також порушує питання про зміну судових
рішень та просить винести справедливе рішення, посилаючись на
однобічність та неповноту у досдідженні обставин справи. На його
думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що до нього на досудовому слідстві застосовувалося
фізичне та психологічне насильство.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що
скарги задоволенню не підлягають.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність
винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинених злочинах грунтуються на
зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах.
Доводи ж у касаційних скаргах про невідповідність висновків суду
фактичним обставинам справи безпідставні.
Так, засуджені ОСОБА_1та ОСОБА_3 на досудовому слідстві
показували, за яких обставин вони 19 та 20 березня 2003 року разом
з ОСОБА_2 ОСОБА_3 демонтажу викрали елктродріт, а 21 березня 2003
року намагалися демонтувати провід.
Iз показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що в
районі лінії електропередач була виявлена автомашина, в якій
знаходився ОСОБА_3, який стверджував, що чекав товаришів, які
різали провід.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 20 та 21 березня 2003 року скупав
у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 електродріт.
Як убачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом
досліджені всі обставини, які могли б мати значення для справи,
тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й
судового слідства у справі необгрунтовані.
Дії засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. ч. 2 ст. 188, ст. 15
і ч. 2 ст. 188 України кваліфіковано правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону
і є справедливим.
Посилання засуджених на те, що на досудовому слідстві до них
застосовувалися недозволені методи ведення слідства безпідставі,
оскільки дана обставина перевірялася як судом першої інстанції,
так і апеляційним судом і свого підтвердження не знайшла.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б
могли бути підставою для скасування або зміни судових рішень не
встановлено.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб не
вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2
відмовити.
Судді:
А.I. Редька В.Г. Жук В.В.Заголдний