У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів за участю прокурора
Скотаря А.М., Кузьменко О.Т., Шитікова О.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 14 червня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на постановлені щодо нього судові рішення,
в с т а н о в и л а:
Вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської
області від 12 травня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 510 грн.
штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 21.876,07
грн.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29
вересня 2006 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком 25 червня 2001 року о 22.30 год. ОСОБА_1
керуючи автомобілем ВАЗ-2108 і рухаючись у с.Томаківка
Дніпропетровської області, порушив Правила дорожнього руху і
зіткнувся з автомобілем "Ауді-90" під керуванням ОСОБА_2,
внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої
тяжкості.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вважає, що судове
слідство по справі проведено неповно і однобічно, з порушенням
інших вимог кримінально-процесуального закону, а висновки суду
щодо його винності у дорожньо-транспортній пригоді не відповідають
фактичним обставинам справи. Злочин, за який його засуджено,
відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, а тому на
час розгляду справи в апеляційному суді його необхідно було
звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
або від покарання на підставі ст.1 Закону
України "Про амністію" ( 1713-14 ) (1713-14)
від 11 липня 2003 року,
оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину. За змістом
скарги ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо нього судові
рішення і направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав
касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає
частковому задоволенню за таких підстав.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених
дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні
доказами, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_2 про обставини
дорожньо-транспортної пригоди; показаннями свідків ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5; показаннями експерта Хабло про те, що причиною
ДТП стало порушення ОСОБА_1 п.12.3 Правил дорожнього руху;
даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи про
характер отриманих потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, та
іншими доказами, аналіз яких суд дав у вироку.
Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог
кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли
перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити
законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.49 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, особа звільняється від кримінальної відповідальності,
якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня
набрання вироком законної сили минуло три роки.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив злочин
невеликої тяжкості, до дня набрання вироком законної минуло більш
трьох років, а тому колегія суддів вважає необхідним звільнити
ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням
строків давності і закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково і
на підставі ст.49 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити його від
кримінальної відповідальності і закрити провадження у справі.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кузьменко О.Т.