У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України
в складі:
Пилипчука П.П. - головуючого,
Пінчука М.Г.,
Волкова О.Ф.,
за участю прокурора Коломойцева В.Д., виправданого ОСОБА_1 та
його адвоката-захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві 13
червня 2007 року кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 за касаційним
поданням прокурора, який брав участь в справі, на вирок
військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 29
листопада 2006 року та ухвалу військового апеляційного суду
Центрального регіону від 6 лютого 2007 року,
в с т а н о в и л а :
Вироком військового місцевого суду Житомирського гарнізону
від 29 листопада 2006 року старшого оперуповноваженого 1-го
відділу УВКР СБУ у Центральному регіоні майора
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця м. Полтави, українця,
громадянина України, раніше не судимого, на військовій службі в
якості офіцера з липня 1995 року, -
виправдано за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого
частиною 2 статті 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у зв'язку з
відсутністю в його діях складу злочину на підставі пункту 2 статті
6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону
від 6 лютого 2007 року виправдувальний вирок суду першої інстанції
залишено без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому,
що він, будучи військовою службовою особою, виконуючи свої
безпосередні обов'язки, виявив порушення командиром військової
частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2. режиму секретності під час
роботи на комп'ютері, за що підлягав притягненню до
адміністративної відповідальності за пунктами 5, 9 статті 212-2
Кодексу про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
України.
Однак ОСОБА_1 письмово доповів керівництву військової частини
НОМЕР_2 про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_2 до
адміністративної відповідальності. За дії щодо неповідомлення про
скоєння ОСОБА_2. адміністративного правопорушення ОСОБА_1 вимагав
та отримав від нього хабара у вигляді мобільного телефону "Nokіa
6230 I" вартістю 1696 грн.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 виправданий у зв'язку з
відсутністю в його діях складу злочину.
У касаційному поданні прокурора ставиться питання про
скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи
на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. При цьому в
поданні міститься посилання на істотне порушення судами вимог
кримінально-процесуального закону та неправильне застосування
кримінального закону.
Зокрема, в поданні зазначається, що ОСОБА_1 дійсно приховав
від вищого командування факт наявності на комп'ютері ОСОБА_2
інформації, яка мала гриф "таємно", і що було виявлено ним в ході
перевірки. У зв'язку з цим ОСОБА_2 не було притягнуто до
адміністративної відповідальності. Стверджується також, що
невиконнаня ОСОБА_1 своїх безпосередніх службових обов'язків та
приховання факту викриття таємної інформації, свідчить про його
корисливу мету, яка в подальшому виявилась в отриманні ним хабара
у вигляді мобільного телефона.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Пінчука
М.Г., пояснення прокурора на підтримання касаційного подання,
пояснення виправданого ОСОБА_1 та його захисника щодо залишення
судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів Військової
судової колегії вважає, що касаційне подання задоволенню не
підлягає.
Згідно статті 327 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
виправдувальний
вирок постановлюється у випадках, коли не встановлено події
злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також
коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Відповідно до статті 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставами
для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне
порушення кримінально-процесуального закону, неправильне
застосування кримінального закону та невідповідність призначеного
покарання тяжкості злочину чи особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд
касаційної інстанції керується статтями 370-372 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, якими визначено, що саме є істотним порушенням вимог
кримінально-процесального закону, неправильним застосуванням
кримінального закону та невідповідністю призначеного судом
покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого.
Під час розгляду даної кримінальної справи в касаційному
порядку судом касаційної інстанції не було встановлено підстав,
визначених у статті 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, для скасування
оскаржуваних прокурором судових рішень та направлення справи на
новий судовий розгляд.
Судами обох інстанцій зроблено правильний висновок про
відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому органами
досудового слідства злочину, передбаченого частиною 2 статті 368
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Фактичні обставини справи перевірені судом якісно та
об'єктивно про що свідчать матеріали справи, які були предметом
розгляду суду касаційної інстанції.
Факт виявлення ОСОБА_1 на комп'ютері ОСОБА_2 інформації з
грифом "таємно" не заперечується ОСОБА_1, але це не є достатньою
підставою для визнання його винним у скоєні вказаного злочину,
оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено
підстав для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної чи
адміністративної відповідальності за порушення ним правил
поводження з таємними документами.
При цьому судом першої інстанції наведено змістовне
обгрунтування висновків щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу
злочину та необхідність виправдання його на підставі статтей 323,
324 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
В касаційному поданні вказується про необхідність переоцінки
доказів у справі, однак суд касаційної інстанції не вправі вчиняти
такі дії, оскільки згідно вимог статті 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
касаційний суд перевіряє законність та обгрунтованість судового
рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в
тій частині, в якій воно оскаржено.
Керуючись статтями 394-396, 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційне подання прокурора, який брав участь у справі,
залишити без задоволення, а вирок військового місцевого суду
Житомирського гарнізону від 29 листопада 2006 року та ухвалу
військового апеляційного суду Центрального регіону від 6 лютого
2007 року відносно ОСОБА_1, - без зміни.
Головуючий: Пилипчук П.П.
Судді: Пінчук М.Г.
Волков О.Ф.
Вірно: Суддя Верховного Суду України М.Г.Пінчук