У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Колегія суддів  судової  палати  Верховного  Суду  України  у
кримінальних справах у складі:

     Головуючого

     Верещак В.М.,

     суддів

     Кліменко М.Р., Федченка О.С.,

     за участю прокурора

     Кравченко Є.С.,

     розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  12  червня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на  вирок  Новоархангельського  районного   суду   Кіровоградської
області від 8 грудня 2004 року,

                     -  в с т а н о в и л а :

     Зазначеним вироком

     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, раніше судимий,

     -  засуджений за ч. 3 ст. 289 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  10
років позбавлення волі з конфіскацією майна.

     ОСОБА_1 визнаний  винним  у  тому,  що  він  26.09.2003  року
близько 23 години, перебуваючи  в  стані  алкогольного  сп'яніння,
біля бару IНФОРМАЦIЯ_2, який розташований по  вул.  Слави  в  смт.
Новоархангельськ    Кіровоградської     області,     скориставшись
відсутністю громадянина ОСОБА_2 та тим, що останній автомобіль  не
зачинив, незаконно заволодів автомобілем  Ваз-2107,  який  належав
ОСОБА_3, вартістю 6392 грн. 40 коп.

     Ухвалою  апеляційного  суду  Кіровоградської  області  від  8
лютого 2005 року вирок залишений без зміни.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить судові рішення
щодо нього змінити через неправильне застосування закону.

     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора,  перевіривши  матеріали  справи,   обговоривши   доводи
касаційної  скарги,  колегія  суддів  вважає,  що  вона   підлягає
частковому задоволенню.

     Судом правильно  встановлено  фактичні  обставини  справи  та
зроблено обгрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у
вчиненні  злочинів.  Такий  висновок  грунтується  на  зібраних  у
встановленому порядку та перевірених судом доказах.

     Потерпілий  ОСОБА_2  показав,  що  не  виявивши   біля   бару
автомобіля, він разом із знайомим поїхали його шукати,  на  вулиці
Слави він побачив свій автомобіль, з якого вийшов невідомий і став
втікати. Наступного дня ОСОБА_1 написав розписку про  те,  що  він
відшкодує завдані збитки.

     Свідок ОСОБА_5 показав, що бачив,  як  засуджений  виходив  з
машини, а через деякий час  під'їхав  другий  автомобіль  з  якого
вийшов  ОСОБА_2,  останній  окликнув  засудженого,  але  той  став
втікати.

     За  таких  обставин  суд  дійшов  правильного  висновку   про
винність засудженого у викраденні транспортного засобу.

     Водночас кримінально-правова оцінка його дій за ч.3  ст.  289
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          підлягає  зміні  у  зв'язку  з  прийняттям
нового закону про кримінальну відповідність (Закон України №  2903
( 2903-15 ) (2903-15)
         від 22 вересня 2005 року "Про внесення зміни до статті
289 Кримінального кодексу України" ( 2341-14 ) (2341-14)
        , (ВВР), 2006, №  1,
ст.4).  Згідно  з  новою  редакцією   цього   закону   кримінальна
відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобам  із
спричиненням значної чи великої шкоди настає  у  тому  разі,  коли
потерпіла сторона зазнала реальних втрат у зв'язку зі знищенням чи
пошкодженням  майна  у  розмірах,  які   відповідають   кількісним
критеріям визначення, зазначеним у примітці до цієї статті.

     Iз  характеру  технічних  пошкоджень   автомобіля   ВАЗ-2107,
виявлених  при  його  огляді,  та  даних  висновку   товарознавчої
експертизи про те,  що  вартість  відновлюваного  ремонту  складає
4034,79 гривень видно, що  реально  завдана  шкода  є  меншою  від
передбаченої в примітці  до  статті  289  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
станом на час скоєння злочину, що свідчить про  відсутність  такої
кваліфікуючої ознаки, як заподіяння великої шкоди (а.с.43-53).

     Таким   чином,   вчинене   ОСОБА_1   незаконне    заволодіння
транспортним засобом підлягає перекваліфікації на ч. 2 ст. 289  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за ознакою заподіяння значної шкоди.

     Керуючись ст.ст. 394-396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                            ухвалила:

     касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

     Вирок  Новоархангельського  районного  суду   Кіровоградської
області від  8  грудня  2004  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Кіровоградської області  від  8  лютого  2005  року  щодо  ОСОБА_1
змінити: перекваліфікувати його дії  з  ч.3  ст.  289  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на  ч.2  ст.  289  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  за  якою
призначити покарання  5  років  позбавлення  волі  з  конфіскацією
майна.

                              Судді:

     Верещак В.М.  Кліменко М.Р.  Федченко О.С.