У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                     Верховного Суду України

                            у складі:

     головуючого

     Синявського О.Г.,

     суддів

     Глоса Л.Ф. і Коротких О.А.,

     розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  12  червня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Хмельницької області на  вирок  Iзяславського  районного
суду Хмельницької області від 28 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1,

                           встановила:

     цим вироком

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     уродженця та жителя IНФОРМАЦIЯ_2,

     в силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не судимого,

     засуджено за ч. 1 ст. 162 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
обмеження волі.

     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  2
роки.

     На  підставі  ст.  76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   ОСОБА_1
покладені обов'язки не  виїжджати  за  межі  України  на  постійне
проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої  системи  та
повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання.

     У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

     Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим  та  засуджено
за те, що він на початку  жовтня  незаконно  проник  в  приміщення
житлового будинку ОСОБА_2, звідки таємно викрав майно потерпілого 
загальною вартістю 350 грн.

     У касаційному поданні прокурор  просить  вирок  скасувати,  а
справу направити на новий судовий розгляд у  зв'язку  з  істотними
порушеннями кримінально-процесуального закону. Такими  порушеннями
вважає те, що суд у мотивувальній частині вироку не зазначив місце
та час вчинення ОСОБА_1 цього злочину.

     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України, 
перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши  доводи   подання,
колегія суддів  вважає, що воно не підлягає задоволенню.

     Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочину, за  який  його  засуджено,  підтверджені  дослідженими  у
судовому засіданні  доказами,  яким  суд  дав  належну  оцінку,  і
правильно кваліфікував його  дії  за  ч.  1  ст.  162  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , що не оспорюється у касаційному поданні.

     Як  убачається  з  протоколу  судового   засідання,   ОСОБА_1
повністю визнав свою вину у тому, що він на  початку  жовтня  2005
року незаконно проник до житла потерпілого ОСОБА_2, що знаходиться
у IНФОРМАЦIЯ_2.

     Достовірність цих показань об'єктивно підтверджується  іншими
наведеними доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_2,  даними,  що
містяться у протоколах огляду місця події та  огляду  і  вилучення
майна, яке було викрадено  засудженим  за  обставин,  встановлених
судом.

     Тому в даному конкретному випадку посилання прокурора на  те,
що суд не зазначив час та місце вчинення злочину  у  мотивувальній
частині вироку, не є підставою для  його скасування,  оскільки  це
порушення не  перешкодило  чи  могло  перешкодити  суду  повно  та
всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і
справедливий вирок.

     При призначенні покарання, відповідно  до  вимог  ст.  65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , суд урахував тяжкість вчиненого злочину, дані
про особу засудженого. Обране покарання є необхідним  і  достатнім
для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

     Не вбачаючи підстав для  призначення  справи  до  касаційного
розгляду з  викликом  осіб,  зазначених  у  ст.  384  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , та керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія
суддів

                            ухвалила:

     відмовити  у  задоволенні  касаційного   подання   заступника
прокурора Хмельницької області

                              Судді:

     Синявський О.Г.  Коротких О.А.  Глос Л.Ф.