У х в а л а
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі :
 
     головуючого
     Синявського О.Г.,
     суддів
     Коротких О.А., Глоса Л.Ф.,
     розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  12  червня  2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1
та ОСОБА_2 на судові рішення щодо них, -
     в с т а н о в и л а:
     вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської  області
від 6 січня 2006 року засуджено:
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
     не судимого,
     - за ч. 2  ст.  121  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  сім  років
позбавлення волі;
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,
     не судиму,
     -  за ч. 2 ст.  121  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  сім  років
позбавлення волі.
     Ухвалою апеляційного суду Харківської області від  31  серпня
2006 року вирок щодо засуджених залишено без зміни.
     ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони 25  серпня
2004 року  приблизно  о  20  год.,  будучи  в  стані  алкогольного
сп'яніння в буд.АДРЕСА_1, під час сварки, діючи з єдиним  умислом,
на грунті особистих неприязних стосунків умисно  завдали   ОСОБА_3
численні удари руками та ногами в різні  частини  тіла,  заподівши
йому тяжкі тілесні ушкодження від яких потерпілий помер.
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує,  що  органи
досудового слідства  сфабрикували  справу  проти  нього,  а  вирок
грунтується на суперечливих  показаннях  засудженої  ОСОБА_2,  яка
його  обмовляє,  посилається  на  невідповідність  висновків  суду
фактичним обставинам справи, застосування  до  нього  недозволених
методів  слідства,  істотні  порушення  кримінально-процесуального
закону. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що не  був  повідомлений  про
дату розгляду справи судом апеляційної інстанції. Зі змісту скарги
вбачається,  що  засуджений  просить  судові  рішення  щодо  нього
скасувати, а справу закрити.
     У касаційній скарзі засуджена  ОСОБА_2  вказує,  що  тілесних
ушкоджень  потерпілому  вона  не  заподіювала,  а  висновок   суду
грунтується на суперечливих показаннях засудженого  ОСОБА_1,  який
її  обмовляє.  Посилається  на  допущену  у  справі  неповноту  та
однобічність  досудового  і  судового  слідства.  Просить   судові
рішення щодо неї скасувати, а справу закрити.
     Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що  вони  задоволенню  не
підлягають з таких підстав.
     Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 у  вчиненні
зазначеного у вироку злочину грунтується на  доказах,  зібраних  у
встановленому законом порядку, досліджених у  судовому  засіданні,
належно оцінених судом і є обгрунтованим. Цей  висновок,  зокрема,
грунтується  на  показаннях  засуджених  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  про
обставини заподіяння  ними  тілесних  ушкоджень  ОСОБА_3,  які  не
заперечували свою присутність під час заподіяння  тяжких  тілесних
ушкоджень потерпілому, але  вказували  на  те,  що  ці  ушкодження
потерпілому спричинені не ним, а іншим учасником злочину.
     Згідно з показаннями свідка ОСОБА_4, 26.08.2006 року під  час
розпиття алкогольних напоїв,  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  розповідали,  що
напередодні ввечері вони побили ОСОБА_3.
     Винуватість  засуджених  також  підтверджується   показаннями
свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  які  повністю  узгоджуються  з
даними протоколів огляду місця події, очних ставок між ОСОБА_1  та
ОСОБА_2, ОСОБА_1  та  свідком  ОСОБА_7,  протоколами  відтворенням
обстановки та обставин  події  за  участю  засуджених  ОСОБА_1  та
ОСОБА_2,  висновком  судово-медичної  експертизи  щодо   механізму
заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3
     Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ч.  2
ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     У процесі досудового слідства та при розгляді справи  в  суді
були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких  мало
істотне значення для правильного вирішення справи, а тому  колегія
суддів  вважає,  що  доводи  касаційних  скарг    засуджених   про
однобічність  та  неповноту  досудового   і   судового   слідства,
фальсифікацію доказів у  справі,  невідповідність  висновків  суду
фактичним обставинам справи, непричетність ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  до
вчинення інкримінованого їм злочину, є безпідставними.
     Як убачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 354  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
         засуджений був повідомлений про розгляд справи
щодо нього в апеляційному порядку, а клопотання від   ОСОБА_1  про
виклик його в апеляційний суд не надходило.
     Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про  застосування  до  нього
під час досудового слідства недозволених  методів,  колегія  судів
вважає необгрунтованими, оскільки  в  матеріалах  справи  відсутні
дані, які б свідчили про те, що внаслідок застосування до  ОСОБА_1
недозволених методів він себе обмовив і ці докази були покладені в
основу вироку. Крім того, свою вину у вчиненому злочині він ні  на
досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не визнавав.
     Покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено з  дотриманням  вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         і є справедливим.
     Iстотних порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,
які перешкодили  чи  могли  перешкодити  суду  повно  та  всебічно
розглянути  справу  і  постановити   законний,   обгрунтований   і
справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо  ОСОБА_1  та
ОСОБА_2 в касаційному порядку не виявлено.
     Оскільки передбачені ч.1  ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підстави для скасування або зміни судових рішень  щодо  засуджених
відсутні, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарг  має  бути
відмовлено.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
                        у х в а л и л а :
     Відмовити в задоволенні касаційних скарг ОСОБА_1 та  ОСОБА_2,
засуджених вироком Куп'янського  міськрайонного  суду  Харківської
області від 6 січня 2006 року.
                              судді:
     Синявський О.Г.  Коротких О.А  Глос Л.Ф.