У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого - судді
     Федченка О.С.,
     суддів
     Кліменко М.Р. і Школярова В.Ф.
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  12  червня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора  Кіровоградської  області  на  вирок   Олександрівського
районного суду Кіровоградської області від  11  грудня  2006  року
щодо ОСОБА_1
     Зазначеним вироком засуджено
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження ,
     раніше  не судимого,
     - за ч. 1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік позбавлення
волі;
     - за   ч.2  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   3   роки
позбавлення волі.
     На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          шляхом  поглинення
менш суворого покарання більш суворим   йому  визначено  остаточне
покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
     Відповідно  до   ст.  75  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           ОСОБА_1
звільнено від відбування  покарання з  випробуванням  з  іспитовим
строком на 1 рік із покладенням обов'язків, передбачених п.п.1-  4
ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
     19.11.2005 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в
барі "IНФОРМАЦIЯ_3", що розташований  в  АДРЕСА_1,  з  внутрішньої
кишені куртки  ОСОБА_2,  яка  висіла  на  стільці,  таємно  викрав
мобільний телефон "Нокіа"  з сім-картою, загальною  вартістю  1261
грн. 20 коп..
     05.03.2006 року  близько  2  год.  ОСОБА_1,  будучи  в  стані
алкогольного сп'яніння,  знаходячись  у  барі  "IНФОРМАЦIЯ_2",  що
розташований  в  АДРЕСА_2,  повторно  таємно  викрав   у   ОСОБА_3
мобільний телефон "Соні Еріксон К700і" з  сім-картою  на  загальну
суму 2216грн..
     У апеляційному порядку вирок не переглядався.
     У касаційному  поданні  заступник  прокурора  Кіровоградської
області  посилається  на  те,  що  судом  неправильно  застосовано
кримінальний закон  при  кваліфікації  дій  засудженого,  оскільки
додаткова кваліфікація першого епізоду за ч.1  ст.185  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         є зайвою, а тому відповідно неправильно застосовано  і
ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , та просить  вирок  відносно  ОСОБА_1
змінити, виключивши з вироку його  засудження  за  ч.1  ст.185  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         і призначення йому покарання  за   ст.  70  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         .
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи  касаційного
подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
     Відповідно до ч.2 ст.33 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         при сукупності
злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною  статтею
або частиною статті Особливої частини КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Згідно з  нормою  цієї  статті  на  досудовому  слідстві  дії
ОСОБА_1 за епізодом крадіжки 19.11.2005 року  мобільного  телефону
ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та за
епізодом  іншої  крадіжки  05.03.2006  року  мобільного   телефону
ОСОБА_3  - за ч. 2 ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  ознакою
повторності.
     Суд  розглянув   справу   в   межах   пред'явленого   ОСОБА_1
обвинувачення  та,  з  урахуванням  вимог  ст.   33   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  правильно кваліфікував його дії  за  ч.1  ст.185  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та  за  ч.2  ст.185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
призначивши  покарання  відповідно  до  вимог  ст.65  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
          в межах санкцій статей кримінального закону, за  яким
його засуджено, та на підставі ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за
сукупністю цих злочинів.
     Iстотних порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,
які тягнуть зміну чи скасування вироку, по справі не встановлено.
     Iнших обгрунтованих доводів щодо незаконності  постановленого
відносно  ОСОБА_1 вироку, які б давали підстави для його зміни  чи
скасування, у касаційному поданні не наведено.
     Підстав для призначення справи до розгляду в суді  касаційної
інстанції з повідомленням осіб, визначених  ст.  384  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.
 
     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                        у х в а л и л а :
     відмовити  у  задоволенні  касаційного   подання   заступника
прокурора  Кіровоградської  області  на  вирок   Олександрівського
районного суду Кіровоградської області від  11  грудня  2006  року
щодо ОСОБА_1.
 
                              Судді:
           Федченко О.С.  Кліменко М.Р.  Школяров В.Ф.