У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Присяжнюк Т.I.,
     суддів
     Вус С.М., Філатова В.М.,
     за участю прокурора
     Сушко Т.М.
 
     розглянула в судовому засіданні у м.  Києві  12  червня  2007
року  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами   засудженого
ОСОБА_1 та захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок  судової  палати  у
кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської   області
від 9 лютого 2007 року, яким засуджено:
     ОСОБА_1, 
     IНФОРМАЦIЯ_1,  громадянина України, раніше не судимого,
     -  за ч. 1 ст. 28,  п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на 12 років позбавлення волі.
     ОСОБА_1 визнано винним та  засуджено  за  вчинення   умисного
вбивства з хуліганських мотивів,  вчинене  без  попередньої  змови
групою осіб за таких обставин.
     ОСОБА_1 18 червня 2006 року приблизно о 23 годині  35  хвилин
після вживання  впродовж  дня  спритних  напоїв  разом  з  особою,
матеріали щодо  якої  виділені  в  окреме  провадження,  зайшли  в
приміщення     IНФОРМАЦIЯ_3,     розташованої     на     території
сільськогосподарського підприємства "IНФОРМАЦIЯ_2",  розташованому
поблизу  АДРЕСА_1, де особа, матеріали щодо якої виділені в окреме
провадження, безпричинно спочатку завдав удари  руками  по  голові
IНФОРМАЦIЯ_3 ОСОБА_3, а потім, продовжуючи свої  злочинні  дії,  з
метою умисного вбивства з хуліганських мотивів, завдав удари ножем
по голові та шиї потерпілого, а потім і ОСОБА_1 безпричинно завдав
два удари ножем по шиї потерпілого.
     Внаслідок спільних дій ОСОБА_1 та особи матеріали, щодо  якої
виділені в окреме провадження, настала смерть ОСОБА_3
     У касаційних скаргах:
     - засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок  щодо  нього,  а
провадження у кримінальній справі закрити за  відсутністю  в  його
діях складу злочину, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство
проведено неповно, необ'єктивно, оскільки у нього не  було  умислу
на умисне вбивство ОСОБА_3, а удари, які  він  завдав  потерпілому
були нанесені ним після того, як його позбавив життя ОСОБА_4.;
     - захисник-адвокат  ОСОБА_2  просить  з  аналогічних  підстав
вирок щодо його підзахисного ОСОБА_1 скасувати,  а  провадження  у
справі закрити на підставі ч. 2 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Заслухавши  доповідача,  прокурора,  яка  просила   касаційні
скарги залишити без задоволення, перевіривши матеріали  справи  та
обговоривши доводи  скарг,  колегія  суддів  вважає,  що  вони  не
підлягають задоволенню.
     Доводи  касаційних  скарг   захисника-адвоката   ОСОБА_2   та
засудженого  ОСОБА_1 про  те,  що   останній  не  позбавляв  життя
ОСОБА_3, безпідставні.
     Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у
вироку, доведено зібраними  у  справі доказами, у тому числі  його
показаннями, в яких він визнав, що 18 червня  2006  року  протягом
дня  він  вживав  спиртні  напої  разом  з  ОСОБА_4,  після  чого,
проходячи  повз  сторожку,  на   території  IНФОРМАЦIЯ_2,  ОСОБА_4
запропонував  зайти  та  попрохати  води.  Зайшовши  у  приміщення
IНФОРМАЦIЯ_3, ОСОБА_4 без будь-якої причини завдав удар  рукою  по
голові IНФОРМАЦIЯ_3, від якого той упав  на  підлогу,  після  чого
продовжив бити його ногами, а  потім  завдав  удар  ножем  по  шиї
потерпілого. Після цього він також завдав два удари ножем  по  шиї
потерпілого.
     Iз показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що 18 червня 2006 року
до 22 години 30  хвилин  він  відпочивав  поблизу  сел.  Шевченко,
перебуваючи у компанії своїх друзів, серед яких також були ОСОБА_1
та ОСОБА_4. Через деякий час останні  прийшли до  нього  додому  і
повідомили,  що підуть прогулятись в центр сел. Шевченко.
     Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що приблизно о 23 годині 25 хвилин
18 червня 2006 року бачив, як ОСОБА_1 з молодим чоловіком йшли  по
дорозі в напрямку центру сел. Шевченко поблизу  IНФОРМАЦIЯ_3,  яка
розташована на території IНФОРМАЦIЯ_2.
     Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що  18  червня  2006  року  до  20
години він  відпочивав  разом  із  двоюрідним  братом  ОСОБА_4  та
ОСОБА_1. Приблизно о 1 годині 19 червня 2006 року вони прийшли  до
нього додому, де голосно  розмовляли,  тому  він  (ОСОБА_7)  вивів
ОСОБА_1 за ворота. Вранці  наступного  дня  ОСОБА_4  вже  не  було
вдома, а коли прийшов ОСОБА_1, то попросив його говорити усім,  що
ОСОБА_4 прийшов додому напередодні о 22 годині.
     Як  убачається   з   висновку   судово-медичної   експертизи,
потерпілому  ОСОБА_3  були  спричинені  проникаючі   колото-різані
поранення  шиї  з  пошкодженням  сонної  артерії,  що  привело  до
крововтрати та стало причиною смерті потерпілого.
     На підставі аналізу зазначених доказів та ретельної перевірки
інших матеріалів справи, в тому числі даних протоколу огляду місця
події, висновків судово-імунологічної експертизи,  суд  дійшов  до
правильного висновку щодо винності  ОСОБА_1  у  вчиненні  умисного
вбивства з хуліганських мотивів без попередньої змови групою осіб,
а його дії правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 28, п. 7  ч.  2  ст.
115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд  відповідно  до  вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , врахував дані  про  його  особу,  в
тому  числі  обтяжуючі  та  пом'якшуючі  обставини,  і   правильно
призначив покарання в межах санкції статті закону,  за  яким  його
визнано винним.
     Керуючись статтями 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
                            УХВАЛИЛА:
     Касаційні скарги засудженого  ОСОБА_1  та  захисника-адвоката
ОСОБА_2 залишити без задоволення.
     Вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області від 9  лютого  2007  року  щодо  ОСОБА_1 
залишити без зміни.
                             СУДДI :
            Присяжнюк Т.I.  Філатов В.М.     Вус С.М.