У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Вус С.М.
суддів
Присяжнюк Т.I., Філатова В.М.
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 червня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1
та ОСОБА_2 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської
області від 19 серпня 2005 року, яким
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
уродженця та мешканця IНФОРМАЦIЯ_2
Дніпропетровської області,
раніше двічі судимого,
засуджено:
за ст. 289 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення волі з
конфіскацією всього особисто належного майна;
за ст. 187 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення
волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3 призначено
покарання на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього
особисто належного майна.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 2
грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, вирок щодо якого в
касаційному порядку не оскаржується.
ОСОБА_3 засуджено за те, що він 29 квітня 2003 року, близько
21 години 30 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_4, проник до
будинку АДРЕСА_1, де із погрозою застосування насильства,
небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, вчинив розбійний
напад на ОСОБА_5, під час якого спричинив їй легкі тілесні
ушкодження та заволодів грошима у сумі 240 гривень.
Він же 12 квітня 2003 року, близько 2 години, будучи у стані
алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї будинку
IНФОРМАЦIЯ_3, незаконно заволодів належним ОСОБА_8 автомобілем
ГАЗ-3110 вартістю 16936 гривень.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_3
скасувати. На обгрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове
та судове слідство проведено неповно та однобічно, а висновки суду
не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що його
підзахисний не вчиняв інкримінованих йому злочинів, а справа щодо
нього сфальсифікована працівниками міліції. Також скаржиться на
застосування до ОСОБА_3 недозволених методів введення слідства;
захисник ОСОБА_2 наводить аналогічні доводи та підстави для
скасування постановлених щодо ОСОБА_3 судових рішень.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка просила
касаційні скарги задовольнити частково, перекваліфікувати дії
ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 1 ст. 289 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
та призначити йому покарання за цією статтею -
3 роки позбавлення волі і на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
призначити засудженому покарання на 7 років
позбавлення волі з конфіскацією майна, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони
підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні
інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку,
підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому
засіданні доказів, а твердження захисників щодо недоведеності
винності вчинення засудженим інкримінованих йому злочинів є
непереконливими.
Так, засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав
повністю. При цьому детально пояснив за яких обставин він разом з
ОСОБА_3, проникнувши до будинку ОСОБА_5, вчинили на потерпілу
розбійний напад.
Потерпіла ОСОБА_5 ствердила, що 29 квітня 2003 року у нічний
час вона прокинулася від стороннього шуму і помітила у своєму
будинку двох хлопців у масках. Дані особи напали на неї та
заволоділи грошима. Згодом вона впізнала одного з цих хлопців по
голосу, коли вона проходила поряд і це був ОСОБА_3. Крім того,
потерпіла зазначила, що під час проведення відтворення обстановки
та обставин події за участю ОСОБА_3, останній у подробицях
розповідав та показував як саме він вчиняв злочин.
Свідок ОСОБА_6 також підтвердив, що під час проведення
відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3,
останній добровільно і без будь-якого примусу розповідав та
показував як саме він разом з іншим хлопцем вчинили на ОСОБА_5
розбійний напад.
Свідок ОСОБА_7 зазначив, що коли він під'їхав до свого
будинку, то помів як від нього рухається автомобіль його матері.
Він перегородив його дорогу. За кермом автомобіля знаходився
ОСОБА_3, якого він і затримав.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що посилання
захисників про неповноту та однобічність слідства є надуманими,
оскільки судом вжиті всі передбачені законом заходи для виявлення
обставин, що викривають так і тих, що виправдовують ОСОБА_3
При цьому, судом належним чином перевірялася версія
засудженого щодо непричетності його до інкримінованих злочинів і
обгрунтовано визнана безпідставною.
Кваліфікація дії ОСОБА_3 за ст. 187 ч. 3 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною, а призначене покарання за цією статтею
відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом з тим, у відповідності до ст. 5 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
колегія суддів вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з
ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 1 ст. 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
по епізоду незаконного заволодіння транспортним
засобом, у зв'язку з новою редакцією ст. 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки реальних збитків злочином завдано не було і
призначити йому покарання в межах санкції інкримінованої статті.
За таких обставин, вирок місцевого суду та ухвала
апеляційного суду щодо ОСОБА_3 підлягають зміні.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 395-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити
частково.
Вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області
від 19 серпня 2005 року та апеляційного суду Дніпропетровської
області від 2 грудня 2005 року щодо ОСОБА_3 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 1 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та призначити
засудженому покарання - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.
70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинання більш суворого
покарання менш суворим призначити ОСОБА_3 покарання на 7 років
позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
Судді :