У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Редьки А.I.,

     суддів

     Жука В.Г. і Заголдного В.В. 

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві   7  червня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою  потерпілої  ОСОБА_1
на вирок Каланчацького районного суду Херсонської області  від  18
березня 2005 року, яким

     ОСОБА_2,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     раніше не судимого,

     засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі.

     Ухвалою  апеляційного суду Херсонської області від 31  травня
2005 року  вирок залишено без зміни.

     ОСОБА_2 визнано  винним  у  тому,  що  він  12.05.2003  року,
купаючись у ставку біля с. Каїрка Каланчацького району Херсонської
області  з  необережності  кинув  двохлітрову  пляшку  з  водою  і
камінням  в ОСОБА_3 і попав по голові і вбив потерпілу.

     У касаційній скарзі  потерпіла ОСОБА_1  порушує  питання  про
скасування   судових  рішень  та  направлення   справи   на   нове
розслідування.  Посилається  на  однобічність   та   неповноту   у
дослідженні обставин справи. На її

     думку, висновки суду  не  відповідають  фактичним  обставинам
справи. Зазначає, що ОСОБА_2 вчинив умисне вбивстсво її дочки.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
скарга задоволенню не підлягає.

     Як видно з матеріалів справи, висновки суду  про  доведеність
винності ОСОБА_2 у вчиненому злочині грунтуються  на  зібраних  та
ретельно перевірених в судовому  засіданні  доказах.  Доводи  ж  у
касаційній скарзі  про невідповідність  висновків  суду  фактичним
обставинам справи безпідставні.

     Так, в судовому  засіданні  засуджений  ОСОБА_2  показав,  що
дійсно кинув пляшкою у той бік, де знаходолася  потерпіла,  а  сам
пірнув  у  воду.  Злякавшись,  почав  шукати  потерпілу,  а   коли 
знайшов, то заховав її тіло в очереті.

     На  досудовому  слідстві  ОСОБА_2   визнавав  себе  винним  у
вбивстві потерпілої та пояснював, що пляшку кинув в голову ОСОБА_3
і травмував її, від чого вона втратила свідомість і втопилася.

     Зазначені показання ОСОБА_2 підтвердив під час  проведення  з
ним відтворення обстановки та обставин події.

     Вина ОСОБА_2 у  скоєнні злочину також підтверджується  даними
висновку  медико-криміналістичної і судово-медичної експертиз  про
кількість  і  характер  тілесних  ушкоджень,  виявлених  на   тілі
потерпілої.

     Як убачається з матеріалів справи, слідчими органами й  судом
досліджені всі обставини, які могли б мати  значення  для  справи,
тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту  досудового  й
судового слідства у справі необгрунтовані.

     Дії  засудженого  ОСОБА_2   за  ч.  1  ст.  119  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковано правильно.

     Призначене покарання відповідає вимогам кримінального  закону
і є справедливим.

     Iстотних порушень кримінально-процесуального  закону,  які  б
могли бути підставою для скасування або зміни  судових  рішень  не
встановлено.

     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         осіб не
вбачається.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1 відмовити.
                              Судді:

     А.I. Редька  В.Г. Жук  В.В. Заголдний