Ухвала
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Заголдного В.В. і Жука В.Г.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 червня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 листопада 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
немаючого судимості,
за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на п'ять років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням на три роки та покладено обов'язки, передбачені п. п. 3 і 4 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) ,
установила:
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 27 серпня 2005 року у власному господарстві по АДРЕСА_1 незаконно зірвав листя та верхівки дикорослої коноплі, переніс їх до будинку, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який незаконно зберігав з метою збуту та в період часу з 20 грудня 2005 року по 18 січня 2006 року частинами збув ОСОБА_2 (3 гр., 10 гр., 20 гр., 15 гр., 5 гр., 5 гр., 5 гр.) і ОСОБА_3 - 5 гр.
18 січня 2006 року за місцем проживання ОСОБА_1 було вилучено 1,1 гр. канабісу.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної оцінки злочинних дій винуватого, просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1., а справу - направити на новий судовий розгляд. Твердить, що призначене засудженому із застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину і даним про його особу.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню.
Винуватість ОСОБА_1 у незаконному придбанні, виготовленні і зберіганні з метою збуту та у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, доведена матеріалами справи, в тому числі показаннями самого засудженого і свідків. Це рішення суду є обгрунтованим, а кваліфікація злочинних дій винуватого за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) - правильною і в касаційному поданні під сумнів не ставиться.
Що стосується призначеного винуватому покарання, то з цим рішенням суду колегія суддів погоджується.
Суд, як видно з вироку, урахував усі дані про особу засудженого, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності притягався вперше, посередньо характеризувався, визнав свою вину і щиро розкаявся. Більше того, суд взяв до уваги думку прокурора, який у судому засіданні просив застосувати до винуватого положення ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) . Тому суд обгрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання.
Вважати, що призначене винуватому покарання є надмірно м'яким, як про це зазначається в касаційному поданні, підстав немає.
Тому колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) .
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , колегія суддів
ухвалила:
відмовити прокурору в задоволенні касаційного подання.
Судді:
Заголдний В.В. Редька А.I. Жук В.Г.