У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Жука В.Г., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 червня 2007 року
кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 на постановлені щодо них судові рішення.
Вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим
від 7 червня 2004 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше не судимого, -
засуджено:
- за ч. 2 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження
волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження
волі;
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його
власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено 8 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
раніше не судимого, -
засуджено:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1
рік позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 199 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі;
- за ст. 15, ч. 2 ст. 199 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_2 остаточно визначено 5 років позбавлення волі.
Цим же вироком засуджений ОСОБА_3, судові рішення щодо якого
були розглянуті в касаційному порядку 14 квітня 2005 року та
ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, судові рішення щодо яких у касаційному
порядку не оскаржені.
По справі вирішені цивільні позови.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3
серпня 2004 року вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без зміни.
Засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні на
території Автономної Республіки Крим з жовтня 2000 року по
листопад 2002 року таких злочинів.
За викладених у вироку обставин ОСОБА_2 визнано винним у:
пособництві в заволодінні чужим майном шляхом обману або
зловживання довірою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб,
що завдало значної шкоди потерпілій; виготовленні, зберіганні,
придбанні, перевезенні з метою збуту, а також збуті підробленої
національної валюти України у виді банкнот, вчиненому повторно, за
попередньою змовою групою осіб; замаху на збуті підробленої
національної валюти України у виді банкнот, вчиненому повторно, за
попередньою змовою групою осіб; таємному викраденні чужого майна,
вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло.
ОСОБА_1 за викладених у вироку обставин визнано винним у:
заволодінні чужим майном шляхом обману або зловживання довірою,
вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало
значної шкоди потерпілим; таємному викраденні чужого майна,
вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному
з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілій,
вчиненому у великих розмірах; незаконному заволодінні будь-яким
способом паспортом; підробленні посвідчення, або іншого документу,
що видається чи посвідчується підприємством, установою,
організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом,
аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати
такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з
метою використовувати його як підроблювачем, так і іншою особою,
або збуті такого документу, а також виготовленні підроблених
печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій
незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток,
штампів чи бланків з тією самою метою або їх збуті, вчиненому
повторно, за попередньою змовою групою осіб; використанні завідомо
підробленого документа; нападі з метою заволодіння чужим майном,
поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи,
яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства,
вчиненому за попередньою змовою групою осіб, спрямованому на
заволодіння майном у великих розмірах, вчиненому організованою
групою.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи, застосування щодо
нього недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого він
обмовив себе у вчиненні злочину щодо ОСОБА_7, інші порушення
кримінально-процесуального закону під час досудового та судового
слідства, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не
звернули уваги на його алібі, обвинувачення грунтується на
суперечливих показаннях, стверджує, що крадіжку майна ОСОБА_8 не
вчиняв, вказує на неправильність вирішення цивільного позову за
цим епізодом, не вчиняв злочинів щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.
Просить, як убачається зі змісту скарги, вирок та ухвалу щодо
нього змінити, за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
по епізоду
щодо ОСОБА_7 справу закрити за відсутністю в його діях складу
злочину, зменшити суму позову за злочини, передбачені ч. 2 ст. 190
та ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, перекваліфікувати його дії
з останньої статті на ст. 198 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
;
- засуджений ОСОБА_2 зазначає, що вирок та ухвала
грунтуються на суперечливих та недопустимих доказах, висновки суду
не відповідають фактичним обставинам справи, справу було
сфальсифіковано під час досудового слідства, апеляційний суд
підійшов до розгляду справи формально, просить вирок та ухвалу
щодо нього скасувати та обмежитися відбутим строком покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
задоволенню не підлягають.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні
злочину за обставин, викладених у вироку, грунтуються на зібраних
у справі доказах, зокрема, показаннях засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3,
ОСОБА_5 ОСОБА_1, ОСОБА_2, які під час досудового слідства давали
показання, в яких визначали свою вину у вчиненні інкримінованих
злочинів та розповідали про обставини їх вчинення, потерпілих
ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_7, ОСОБА_19
та інших, свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,
ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,
ОСОБА_30, ОСОБА_31 та інших, даних протоколів огляду місця події,
огляду речових доказів, відтворення обстановки та обставин події,
пред'явлення предметів для впізнання, вилучення, добровільної
видачі, пред'явлення фотознімків для впізнання, обшуку, виїмки,
очних ставок, висновків судово-технічних,
судово-техніко-криміналістичної, судово-трасологічної,
судово-хімічної, судово-балістичної, судово-медичної експертиз та
інших матеріалах справи.
Доводи в касаційних скаргах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про
необгрунтованість їх засудження та неправильності кваліфікації дій
першого є безпідставними. Вони ретельно перевірялися судом
апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження в
матеріалах справи.
Ці доводи спростовуються детальними та послідовними
показаннями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які повністю
узгоджуються з показаннями інших засуджених, під час їх допитів у
якості підозрюваних, про обставини вчинення злочинів, за які їх
засуджено. Ці показання засуджених повністю співпадають з іншими
здобутими по справі доказами - показаннями потерпілих, свідків,
даними протоколів слідчих дій, висновків судових експертиз.
Зміна засудженими показань у судовому засіданні правильно
оцінені судом, як бажання уникнути відповідальності.
Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити
висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст.
190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 4
ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.
190, ч. 2 ст. 199, ст. 15, ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
При перевірці матеріалів справи не знайшли свого
підтвердження викладені в скарзі засудженого ОСОБА_1. доводи про
застосування до нього під час досудового слідства недозволених
методів ведення слідства.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону
України, які тягли б за собою зміну чи скасування вироку, не
виявлено.
Покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено з
додержанням вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням
ступеню тяжкості вчинених ними злочинів та даних про особу винних.
Цивільний позов вирішено у відповідності з чинним
законодавством.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2
відмовити.
С у д д і :
Редька А.I. Жук В.Г. Заголдний В.В.