У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого-судді

     Кравченка К.Т.,

     суддів

     Канигіної Г.В., Мороза М.А.

     розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 червня 2007 року
кримінальну справу за  касаційним  поданням  заступника  прокурора
Дніпропетровської області на  вирок  Дніпропетровського  районного
суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2006  року  та  ухвалу
Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2007 року
щодо ОСОБА_1

     Вироком місцевого суду

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     уродженець м. Дніпропетровська,

     житель    смт.    Ювілейний     Дніпропетровського     району
Дніпропетровської області,

     раніше судимий:

     - 23 листопада 1999 року Дніпропетровським районним судом  за
ч.3 ст.140, ст.208 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки  6  місяців
позбавлення волі, умовно, з іспитовим строком 3 роки;

     - 10 вересня 2001 року Дніпропетровським  районним  судом  за
ч.2 ст.142, ст.44, ч.1 ст.296, ст.ст.70, 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на 4 роки позбавлення волі,

     засуджений за ч.2 ст.289  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  п'ять
років позбавлення волі без конфіскації майна.

     На підставі ст.75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком  три
роки.

     Відповідно  до  ст.76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   ОСОБА_1
покладено обов'язки не  виїжджати  за  межі  України  на  постійне
проживання  без  дозволу  органу  кримінально-виконавчої  системи,
повідомляти цей орган про зміну  місця  проживання  та  роботи,  а
також періодично з'являтися для реєстрації.

     Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  27
січня 2007 року апеляцію прокурора про скасування вироку місцевого
суду щодо ОСОБА_1 через м'якість призначеного  винному  покарання,
залишено без задоволення,  а  вирок  Дніпропетровського  районного
суду від 9 жовтня 2006 року - без зміни.

     Як визнав суд, 12 вересня 2005 року, у проміжок часу з 18  до
20 години 45 хвилин, ОСОБА_1,  перебуваючи  у  стані  алкогольного
сп'яніння,   у   АДРЕСА_1,   з   метою   незаконного   заволодіння
транспортним засобом, скориставшись тим, що ОСОБА_2 заснув, таємно
викрав ключі від його гаража.

     Після цього, ОСОБА_1 відкрив гараж, розташований  на  АДРЕСА_2
та незаконно заволодів автомобілем  ВАЗ-21061  державний  номерний
знак НОМЕР_1, який належав  ОСОБА_2, вартістю 11 453 грн. 48 коп.,
на якому вчинив ДТП.

     У касаційному поданні  прокурор,  не  оспорюючи  правильність
встановлення  фактичних  обставин  справи  та   кваліфікацію   дій
винного, просить  судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а  справу
направити на новий судовий розгляд. Вважає, що призначене  винному
покарання не відповідає  ступеню  тяжкості  вчиненого  злочину  та
даним про особу  ОСОБА_1, через м'якість. Крім  того,  вказує,  що
апеляційний  суд, розглядаючи апеляцію прокурора,  порушив  вимоги
ст.377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів  вважає  за
необхідне призначити справу до розгляду у касаційному порядку,  із
дотриманням вимог ст.389 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     кримінальну  справу  щодо  ОСОБА_1призначити  до  касаційного
розгляду у Верховному Суді України на  10  годину  19  липня  2007
року, про що повідомити заінтересованих осіб.

                            С у д д і:

     Кравченко  К.Т.    Канигіна Г.В.  Мороз М.А.