У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого, судді

     Редьки А.I.

     суддів

     Жука В.Г. та Заголдного В.В.

     за участю прокурора

     Казнадзея В.В.

     розглянула в судовому засіданні 7 червня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на вирок
Апеляційного суду Житомирської області від 27  лютого  2007  року,
яким частково скасовано вирок  Корольовського  районного  суду  м.
Житомира від 29 грудня 2006 року про засудження

     ОСОБА_2,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     судимого  5.08.2005  року  за  ч.  3  ст.  185   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        

     з застосуванням ст. 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на три роки

     позбавлення волі зі звільненням від його відбування

     з іспитовим строком на два роки,

     за ч. 2  ст.  186  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  чотири  роки
позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за
сукупністю вироків йому призначено остаточне  покарання  -  чотири
роки шість  місяців  позбавлення  волі  зі  звільненням  від  його
відбування на підставі ст. 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з  іспитовим
строком на два роки.

     Апеляційний суд своїм вироком призначив ОСОБА_2 за ч.  2  ст.
186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          з  застосуванням  ст.  69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         три роки три місяці позбавлення волі,  а  на  підставі
ст.  71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю   вироків   йому
призначено  остаточне  покарання  -   три   роки   шість   місяців
позбавлення волі.

     Зазначеним вироком місцевого суду засуджено й ОСОБА_3,  вирок
щодо якого не оскаржено і касаційне подання не принесено.

     ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 29 вересня 2005 року
на подвірї школи № 2, що по вул. I.  Кочерги  в  м.  Житомирі,  за
попередньою змовою  з  іншою  особою  пограбувалиОСОБА_4.  ОСОБА_2
утримував потерпілого за  руки,  а  інша  особа  витягла  в  нього
портмоне з 82 грн.

     В  касаційній  скарзі  адвокат  ОСОБА_1  просить   пом'якшити
покарання засудженому, бо той неповнолітній, відшкодував заподіяну
шкоду, тяжко хворіє, вину визнав і щиро кається.

     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора про необхідність скасування  вироку  апеляційного  суду,
оскільки   справу   було   розглянуто   без    участі    захисника
неповнолітнього   засудженого,   перевіривши   матеріали   справи,
обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія  суддів  дійшла  до
наступного.

     Відповідно до вимог ст. 45 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  якщо  в
суді апеляційної  інстанції  вирішується  питання  про  погіршення
становища   засудженого,   в   тому   числі   неповнолітнього   чи
виправданого, участь захисника є обов'язковою.

     Iз  матеріалів  справи  видно,   що   апеляційний   суд,   не
погодившись  із  рішенням  Корольовського   районного   суду   про
звільнення неповнолітнього ОСОБА_2 на підставі ст. 104 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         від відбування  покарання,  призначеного  вироком  від
29.12.2006 року за ч. 2 ст. 186, ст. 71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
своїм вороком скасував його  і  призначив  ОСОБА_2   більш  суворе
покарання, але розв'язав це питання без участі захисника.

     Отже,   апеляційним   судом   допущено   істотне    порушення
кримінально-процесуального  закону,  а   в   такому   разі   вирок
вважається незаконним і це згідно з п. 1) ч. 1 ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
         є підставою для його скасування з направленням  справи
на новий апеляційний  розгляд.  Під  час  якого  суд  має  належно
перевірити матеріали справи, усунути зазначені недоліки і прийняти
в ній таке рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

     Що стосується доводів касаційної скарги, то вони можуть  бути
розглянуті під час нового апеляційної розгляду справи.

     На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  394  -  398  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія суддів

                            ухвалила:

     касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

     Вирок Апеляційного суду Житомирської області  від  27  лютого
2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу -  направити  на  новий
апеляційний розгляд.

                              Судді:

              Заголдний В.В.  Редька А.I.   Жук В.Г.