У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Пивовара В.Ф.,
     суддів
     Гошовської Т.В., Мороза М.А.
     з участю прокурора
     Сорокіної О.А.
 
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  07  червня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Херсонської області  на  вирок  Суворовського  районного
суду м. Херсона від 16 серпня 2006  року  та  ухвалу  апеляційного
суду Херсонської області від 28 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1народження,
     громадянина України,
     несудимого в силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
     засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі.
     На підставі ст.  75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільнено  від
відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2  роки,
з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2,  3,  4
ч. 1 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Постановлено  стягнути  з  ОСОБА_1  на   користь   потерпілої 
ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди  42 925 грн.
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
апеляційного суду Херсонської області від 28 листопада  2006  року
вирок залишено без зміни.
     ОСОБА_1 засуджено за те, що він у першій половині жовтня 2005
року на АДРЕСА_1 умисно, шляхом зловживання довірою, обіцяючи, без
реального наміру, придбати для потерпілої  автомобіль  марки  БМВ,
заволодів  грошима  останньої  у  сумі  8  500  доларів  США,   що
еквівалентно 42 925 грн.
     У касаційному поданні прокурор,  не  оскаржуючи  правильність
кваліфікації дій ОСОБА_1, просить постановлені щодо  нього  судові
рішення скасувати, а справу направити на новий судовий  розгляд  у
зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню  тяжкості
вчиненого злочину та особі винного внаслідок  його  м'якості.  При
цьому посилається на те, що, своїми  злочинними  діями  засуджений
спричинив матеріальні збитки потерпілій на суму 42 925  грн.,  які
на даний час не відшкодовані.
     Засудженим ОСОБА_1 подані письмові заперечення  на  касаційне
подання, у яких він зазначає, що  працює  та  відшкодовує  завдані
збитки потерпілій, що підтверджується долученими матеріалами.
     Заслухавши доповідача, пояснення  прокурора,  який  підтримав
касаційне подання,  перевіривши  матеріали  справи  і  обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів  вважає,  що  касаційне
подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
     Висновки  про  винуватість  засудженого  ОСОБА_1  у  вчиненні
злочину суд обгрунтував викладеними у вироку доказами,  які  ніким
не оспорюються.
     Виходячи  з  фактичних   обставин   справи,   суд   правильно
кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст.  190  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Що стосується покарання, то  воно  призначене  з  урахуванням
ступеня тяжкості вчиненого засудженим злочину та  даних  про  його
особу, з яких убачається, що ОСОБА_1 є молодою людиною, раніше  не
судимий, працює, позитивно характеризується як за  місцем  роботи,
так  і  за  місцем  проживання,  одружений,   має   на   утриманні
неповнолітню дитину та матір, яка є інвалідом 2 групи.
     Крім того, як убачається з додатково  наданих  засудженим  до
касаційної  інстанції  матеріалів,  він  працює   та   відшкодовує
матеріальну шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_2
     Врахувавши  наведені  обставини,   суд   дійшов   правильного
висновку  про  можливість  звільнення   ОСОБА_1   від   відбування
покарання з випробуванням.
     З  урахуванням  викладеного,  колегія  суддів  не   знаходить
підстав для скасування судових рішень щодо  ОСОБА_1  у  зв'язку  з
м'якістю призначеного йому покарання внаслідок  застосування   ст.
75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  як  про  це  ставиться  питання   у
касаційному поданні.
     Порушень   процесуальних   прав   засудженого   ОСОБА_1    не
встановлено.
     Керуючись ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                         у х в а л и л а:
     Касаційне подання заступника  прокурора  Херсонської  області
залишити без задоволення, а  вирок  Суворовського  районного  суду
Херсонської області від 16 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного
суду Херсонської області від 28 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 -
без зміни.
                            с У Д Д I:
 
     Пивовар В.Ф.  Гошовська Т.В.  Мороз М.А.