У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Пивовара В.Ф.
     суддів
     Гошовської Т.В., Мороза М.А.
     за участю прокурора
     Опанасюка О.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 червня 2007 року
кримінальну справу щодо засудженого ОСОБА_1 за касаційним поданням
заступника   прокурора   Дніпропетровської   області   на    вирок
Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області  від  20
жовтня 2006 року, яким 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
     раніше судимого 12 вересня 2002 року
     за ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки
     позбавлення волі, а на підставі ст.75 КК
     України ( 2341-14 ) (2341-14)
         від відбування покарання звільнено
     з випробуванням, і встановлено іспитовий
     строк 1 рік,
     засуджено:
     -  за ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки позбавлення
волі;
     -  за  ч.2  ст.289  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           на   5   років
позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за
сукупністю  злочинів  остаточно  визначено   покарання   5   років
позбавлення волі.
     На підставі ст.75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням, і встановлено  іспитовий
строк 3 роки.
     Цим вироком засуджено також ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які  вирок  в
касаційному порядку не оскаржили і щодо яких не надійшло касаційне
подання прокурора.
     За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в  тому,  що  він,  18
січня 2006  року  близько  23  години,  за  попередньою  змовою  з
неповнолітнім ОСОБА_2, проник у будинок  АДРЕСА_1,  звідки  таємно
викрав вказане у вироку майно ОСОБА_4 на загальну суму 1 100 грн.
     В ніч на 7 серпня 2006 року, ОСОБА_1, за попередньою змовою з
неповнолітнім ОСОБА_2, проник у приміщення кафе  IНФОРМАЦIЯ_2,  де
таємно заволодів вказаним у вироку майном ОСОБА_5 на загальну суму
889 грн. 50 коп.
     В ніч на 8 серпня 2006 року, ОСОБА_1, за попередньою змовою з
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в  стані  алкогольного  сп'яніння,
проник у гараж, що знаходився по АДРЕСА_2,  звідки  таємно  викрав
вказане у вироку майно ОСОБА_6 на загальну суму 850 грн.
     В ніч на 8 серпня 2006 року, ОСОБА_1, за попередньою змовою з
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в  стані  алкогольного  сп'яніння,
проник у гараж, що знаходився по  АДРЕСА_3,   де  вчинив  крадіжку
двох мотоциклів на загальну суму 3 000 грн., що належали ОСОБА_7.
     У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
вироку  щодо  ОСОБА_1  та  направлення  справи  на  новий  судовий
розгляд, посилаючись  на  неправильне  застосування  кримінального
закону. Вказує на те, що суд  неправильно  застосував  до  ОСОБА_1
ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         і визначив іспитовий строк,  оскільки
на момент вчинення першого злочину він був  неповнолітнім  і  його
необхідно було звільнити від відбування покарання з  випробуванням
на  підставі  ст.104  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           з   встановленням
відповідного  іспитового  строку.  Зазначає  також,  що  попередня
судимість ОСОБА_1 в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          погашена  і
дана вказівка підлягає виключенню з вироку.
     Заслухавши  доповідача,  думку   прокурора   на   підтримання
касаційного подання, перевіривши матеріали справи  та  обговоривши
доводи касаційного подання,  колегія  суддів  вважає,  що  подання
підлягає задоволенню.
     Висновки суду про доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
інкримінованих злочинів та кваліфікацію його дій за ч.3 ст.185  та
ч.2 ст.289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , грунтуються  на  досліджених  в
судовому засіданні та детально наведених у  вироку  доказах  в  їх
сукупності та взаємозв'язку, і такі висновки суду не оспорюються у
поданні прокурора.
     Разом з тим, виходячи з фактичних обставин  справи  та  особи
винного, колегія суддів вважає за необхідне зменшити  встановлений
на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         іспитовий  строк  ОСОБА_1
до 2 років.
     Крім того, місцевий  суд  безпідставно  зазначив  у  вступній
частині вироку попередню судимість ОСОБА_1  від  12  вересня  2002
року,  оскільки  за  цим  вироком  йому  призначено  покарання  із
застосуванням ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         і  визначено  іспитовий
строк 1 рік, протягом якого він не вчинив нового  злочину  і  таке
рішення не було скасоване з інших підстав. Отже,  ОСОБА_1  в  силу
ст.89  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          вважається  таким,  що   не   має
судимості.
     За таких  обставин,  вирок  щодо  ОСОБА_1  підлягає  зміні  у
зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
     Враховуючи викладене,  керуючись  ст.ст.394-396  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, 
     у х в а л и л а:
     касаційне  подання  заступника  прокурора   Дніпропетровської
області задовольнити.
     Вирок  Магдалинівського  районного   суду   Дніпропетровської
області від 20 жовтня 2006 року  щодо  ОСОБА_1  змінити,  зменшити
встановлений на підставі ст.75 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          іспитовий
строк до 2 років і виключити із вступної частини вказівку про його
попередню судимість.
     С у д д і:
             Пивовар В.Ф.  Гошовська Т.В.  Мороз М.А.