У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого-судді

     Кравченка К.Т.,

     суддів за участю прокурора

     Канигіної Г.В., Мороза М.А. Сорокіної О.А.

     розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 червня 2007 року
кримінальну справу за  касаційним  поданням  заступника  прокурора
Черкаської  області  на  вирок  Христинівського   районного   суду
Черкаської області.

     Вироком суду

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     уродженку АДРЕСА_1

     Христинівського району Черкаської

     області, жительку м. Христинівка,

     судимості не має,

     засуджено за ч.1 ст.204 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  один  рік
обмеження волі.

     На підставі ст.75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один
рік.

     Відповідно  до  ст.76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   ОСОБА_1
покладено обов'язок не  виїжджати  за  межі  України  на  постійне
проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

     Постановлено стягнути із ОСОБА_1 у доход держави 141  грн.  24
коп. судових витрат.

     Як визнав суд, 6 вересня 2006 року, ОСОБА_1, будучи приватним
підприємцем та власником магазину "Лебідь"  у  м.  Христинівка,  у
невстановленої  слідством  особи  незаконно  придбала,   а   потім
зберігала  із  метою  збуту  40  пляшок  незаконно   виготовленого
алкогольного напою, котрий реалізовувала у власному магазині.

     У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор просить
вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий  судовий
розгляд. Вважає, що суд неправильно застосував кримінальний  закон
та безпідставно звільнив  засуджену  від  відбування  покарання  з
випробуванням. Крім того, прокурор зазначає, що суд не конфіскував
незаконно виготовлені алкогольні напої.

     Заслухавши доповідача,  прокурора,  який  підтримав  подання,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  прокурора,
колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню  з
таких підстав.

     Висновок суду щодо винності ОСОБА_1  у  вчиненні  злочину  та
правильність  кваліфікації  її  злочинних  дій,  і  у  поданні  не
оспорюються.

     Як убачається із  матеріалів  справи,  на  час  постановлення
вироку ОСОБА_1 досягла пенсійного віку (а/с 87).

     Разом із тим, призначаючи засудженій покарання у виді  одного
року обмеження волі, суд припустився помилки, оскільки  даний  вид
покарання,  відповідно  до  ст.61  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,   не
застосовується до осіб, які досягли пенсійного віку.

     Крім  того,  санкція  ч.1  ст.204  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
передбачає обов'язкове  додаткове  покарання  у  виді  конфіскації
незаконно  виготовленої  продукції.  Однак,   ця   вимога   закону
залишилися поза увагою місцевого суду.

     За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення  у
справі підлягає  скасуванню,  а  справа  -  направленню  на  новий
судовий розгляд.

     При  новому  розгляді  справи  суду  слід   усунути   вказані
порушення, одночасно розглянути інші доводи,  наведені  у  поданні
прокурора щодо призначення ОСОБА_1 покарання, і з урахуванням усіх
обставин справи прийняти законне та обгрунтоване рішення.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     касаційне подання  заступника  прокурора  Черкаської  області
задовольнити.

     Вирок Христинівського районного суду Черкаської  області  від
30 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу  направити  на
новий судовий розгляд.

                              Судді:

     Кравченко К.Т.    Канигіна Г.В.    Мороз М.А.