У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого- судді
     Вус С.М.,
     суддів
     Косарєва В.I., Кліменко М.Р.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві   5  червня  2007
року кримінальну справу за касаційним  поданням   прокурора,  який
брав  участь  у  розгляді  справи  апеляційним  судом,  на   вирок
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від  2
березня 2006 року, яким
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     громадянина України,
     раніше не судимого,
     -  виправдано  за  ч.1  ст.263  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           за
недоведеністю пред'явленого обвинувачення.
     Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  11
травня 2006 року вирок залишено без зміни.
     ОСОБА_1 було обвинувачено в тому, що він, при  невстановлених
слідством обставинах, у невстановленої слідством  особи,   придбав
пістолет "Вальтер", 6 патронів  калібру  6.35  мм,  пристрій   для
безшумної  стрільби,  які  зберігав  без   передбаченого   законом
дозволу.  22  вересня  2005  року,  працівниками   УБОП   УМВС   в
Дніпропетровській області, в м. Судак сел. Новий Світ   Автономної
Республіки Крим,  під час обшуку автомобіля  ВАЗ  -2109,  яким  на
підставі довіреності керував ОСОБА_1,  було  виявлено  і  вилучено
пістолет  "Вальтер",  заряджений  6   патронами,   пристрій    для
безшумної стрільби.
     Виправдовуючи ОСОБА_1 за ч.1 ст.263  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
суд вказав,  що  виникли  протиріччя  в  показаннях  свідків,  які
можливо  усунути  лише  за  допомогою  висновків   балістичної   і
дактилоскопічної  експертиз.  Однак,  при  проведенні   зазначених
експертиз були порушені вимоги кримінально-процесуального  закону,
у зв'язку з  чим дані висновки, як докази втратили свою цінність.
     У  касаційному поданні прокурор, який брав участь у  розгляді
справи апеляційним судом,  порушує питання про перегляд вироку   і
ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у зв'язку  з  невідповідністю
висновків суду першої і апеляційної інстанцій фактичним обставинам
справи   та   істотними   порушеннями   кримінально-процесуального
закону.   Вважає,  що  виправдувальний  вирок   винесено  судом  в
порушення вимог ч.4 ст.334 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        . Судом не  дано
належної оцінки доказам у справі,  а  апеляційним  судом  не  дано
відповіді   доводам   апеляції   прокурора    щодо    незаконності
виправдувального вироку. Просить вирок і ухвалу апеляційного  суду
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає,  що
подання задоволенню не підлягає  з таких підстав.
     Висновки суду щодо виправдання ОСОБА_1   за   ч.1  ст.263  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          грунтуються  на   досліджених   в   судовому
засіданні доказах, які детально викладені  у вироку і яким суд дав
належну оцінку.
     Доводи у  поданні про  те,  що  судом  допущена  однобічність
оцінки доказів  та  істотні  порушення  кримінально-процесуального
закону,   а   також    неповнота   судового   слідства,   ретельно
перевірялись в апеляційному порядку і обгрунтовано визнані такими,
що не відповідають матеріалами справи, про що наведено  відповідні
мотиви прийняття такого рішення  ухвалі апеляційного суду.
     Як  видно із вироку і ухвали, суд  відповідно  до  вимог  ч.4
ст.334 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
           дав  належну  оцінку  доказам  у
справі  і  з  урахуванням  того,  що  вони  зібрані  в   порушення
встановленого законом порядку дійшов обгрунтованого  висновку  про
виправдання ОСОБА_1 за недоведеністю пред'явленого   обвинувачення
з наведенням відповідних мотивів, а апеляційний суд відповідно  до
вимог ст.377 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
           перевірив  висновки  суду
першої інстанції і визнав їх обгрунтованими.
     Крім  того,  відповідно  до  вимог  ст.   398   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
         фактичні  обставини  справи,  які  встановлені  судами
першої  і  апеляційної  інстанції  не   є   предметом    перевірки
касаційним судом.
     Підстав до перегляду  судових рішень, з мотивів викладених  у
поданні, не вбачається.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
     у х в а л и л а:
     У  задоволенні  касаційного  подання   прокурора,  який  брав
участь у розгляді справи апеляційним судом,  про  перегляд  вироку
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від  2
березня 2006 року та ухвали  апеляційного  суду  Дніпропетровської
області від 11 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 -  відмовити.
     Судді:
 
     Вус С.М.  Косарєв В.I.  Кліменко М.Р.