У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого - судді
     Вус С.М.,
     суддів
     Косарєва В.I.,  Кліменко М.Р. 
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 червня 2007 року
справу за касаційним поданням  заступника  Генерального  прокурора
України на постанову Перечинського  районного  суду  Закарпатської
області від 7 лютого 2006 року, якою
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     громадянина України,
     раніше не судимого,
     - звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2  ст.191,
ч.1 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на підставі  ст.47  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         та ст.248 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         і передано на поруки
трудовому  колективу   ТОВ  "IНФОРМАЦIЯ_2"  за  умови,  якщо   він 
протягом  1  року  з  дня  передачі  на  поруки  виправдає  довіру
колективу і  не ухилятиметься  від заходів виховного характеру  та
не порушуватиме громадський порядок.
     В апеляційному порядку справа не переглядалась.
     Досудовим слідством  ОСОБА_1 було обвинувачено в тому, що він
4  жовтня  2005  року,  працюючи  інспектором  відділу  кадрів  та
відповідаючи  за  пожежну  безпеку   і   охорону   праці   в   ТОВ
"IНФОРМАЦIЯ_2", будучи  службовою  особою,  зловживаючи  службовим
становищем і маючи доступ до ввіреного йому для роботи майна,  яке
знаходиться в офісі цього товариства в  АДРЕСА_1,  умисно,  шляхом
привласнення викрав комп'ютер в комплекті, вартістю 5 191.45 грн.,
телефонний апарат "Панасонік", вартістю 63  грн.  та  електропилу,
вартістю 356.40 грн., спричинивши товариству матеріальну шкоду  на
загальну суму 5 610.85 грн.
     Звільняючи  ОСОБА_1  від  кримінальної  відповідальності   на
підставі ст.47 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          суд  вказав,  що  злочини
відноситься до невеликої тяжкості, що  ОСОБА_1  щиро  розкаявся  у
вчинених злочинах, позитивно характеризується за місцем  роботи  і
проживання, і колектив, де він працює бере його на поруки.
     У  касаційному  поданні  заступник   Генерального   прокурора
України порушує питання про перегляд  постанови суду щодо  ОСОБА_1
у  зв'язку  з  неповнотою  досудового  слідства  та   неправильним
застосуванням кримінального закону. Вважає, що в його діях є склад
злочину, передбачений ч.3 ст.191 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  а  тому
суд неправильно звільнив  ОСОБА_1   в  порядку  ст.47  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         від кримінальної відповідальності. Посилається на  те,
що в діях ОСОБА_1  відсутній  склад   злочину,  передбачений   ч.1
ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , оскільки крадіжка  на  суму  356.40
грн.  є  дрібною.  Просить  постанову  суду  скасувати,  а  справу
направити на додаткове розслідування.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає,  що
подання задоволенню не підлягає  з таких підстав.
     Суд  першої  інстанції  обгрунтовано  звільнив  ОСОБА_1   від
кримінальної відповідальності за обвинуваченням  його  у  вчиненні
злочинів,  передбачених  ч.2  ст.191  і  ч.1  ст.185  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на підставі  ст.47 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     В матеріалах справи є протокол № 3 від 30.01.2006р. загальних
зборів  трудового колективу ТОВ "IНФОРМАЦIЯ_2" про взяття  ОСОБА_1
на поруки (а.с.82-83).
     ОСОБА_1  вчинив  злочини,  який   відноситься   до   злочинів
невеликої тяжкості  (ст.12  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ),  раніше  не
судимий,  щиро  розкаявся  у  вчиненому,  визнав  вину,  позитивно
характеризується  за  місцем  роботи  і  проживання.   Суд  дійшов 
обгрунтованого  висновку  про  його  звільнення  від  кримінальної
відповідальності  та  передачу на  поруки  трудовому  колективу  і
вимог закону не порушив.
     Як видно з матеріалів справи, прокурор, який  брав  участь  у
розгляді  справи  вважав  за   можливе   звільнити   ОСОБА_1   від
кримінальної відповідальності  за  ч.2  ст.191  і  ч.1  ст.185  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  підставі  ст.47  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
(а.с.86).
     Доводи у поданні про те, що в діях ОСОБА_1 є  склад  злочину,
передбачений  ч.3  ст.191  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          і  тому   суд
безпідставно закрив кримінальну справу щодо нього на  підставі ст.
47 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          не  відповідають  матеріалам  справи  і
закону.
     Суд не мав  процесуальних  підстав  до  перекваліфікації  дій
ОСОБА_1 на  більш  тяжкий  злочин  чи  до  направлення  справи  на
додаткове розслідування  з цих підстав, а тому діяв відповідно  до
вимог  закону   з  урахуванням   того  обвинувачення,   яке   було
пред'явлене досудовим слідством.
     Доводи подання щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину
передбаченого ч.1 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є  обгрунтованими,
але це не впливає на правильність судових рішень по суті, оскільки
його  звільнено  від  кримінальної  відповідальності   і    справу
провадженням закрито.
     Підстав до перегляду  судового рішення, з мотивів  викладених
у поданні, не вбачається.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
     у х в а л и л а:
     У задоволенні  касаційного  подання  заступника  Генерального
прокурора України про перегляд постанови  Перечинського  районного
суду Закарпатської області від 7 лютого 2006 року щодо  ОСОБА_1  - 
відмовити.
     Судді:
 
     Вус С.М.  Косарєв В.I.  Кліменко М.Р.