У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого - судді
     Вус С.М.,
     суддів
     Кліменко М.Р. і Косарєва В.I.
     розглянула  в судовому засіданні в м.  Києві  5  червня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Херсонської області  на  вирок  Суворовського  районного
суду м. Херсона від 2 березня 2006 року  та ухвалу колегії  суддів
судової  палати   у   кримінальних   справах   апеляційного   суду
Херсонської області від 1 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1
     Зазначеним  вироком засуджено
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     раніше судиму 15.04.2003 року за ч.2 ст.307,  ч.2  ст.309  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільнену  від  призначеного  покарання  з
випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,
     - за ч.2 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  3 роки позбавлення
волі.
     На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до покарання за цим
вироком  приєднано  невідбуту   частину   покарання   за   вироком
Суворовського районного суду  м.Херсона  від  15.04.2003  року  та
призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 
6 років.
     За  ч.2   ст.307,   ч.2   ст.317   КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
ОСОБА_1виправдано за недоведеністю її  участі в цих злочинах.
     За вироком суду ОСОБА_1засуджено за те,  що  вона  22.09.2004
року близько 9 год. біля магазину "Гастроном" на пр. Ушакова в  м.
Херсоні незаконно придбала у невстановленої особи за  75  грн.  та
зберігала при собі  без  мети  збуту  в  5мл  одноразовому  шприці
особливо небезпечний наркотичний засіб -ацетильований опій, вагою 
в перерахунку на суху речовину 0,27 грам.
     Органами досудового слідства ОСОБА_1також обвинувачувалась  у
тому, що вона повторно 15.11.2004 року близько  12год.  за  місцем
свого проживання за адресою: АДРЕСА_1з метою збуту за  попередньою
змовою з невстановленою слідством  особою  незаконно  придбала  та
зберігала 0,248 гр. особливо небезпечного  наркотичного  засобу  -
ацетильованого опію, частину якого масою 0,028 гр. 16.11.2004 року
близько 10 год. в ході оперативної закупки незаконно збула  шляхом
продажу за 16 грн. ОСОБА_2, а частину масою 0,135гр. в перерахунку
на суху речовину зберігала до 17.11.2004 року.
     16.11.2004 року близько 10 год. в  ході  оперативної  закупки
ОСОБА_1повторно надала своє житло за вищевказаною адресою  ОСОБА_2
для вживання  внутрішньо  наркотичного  засобу  -   ацетильованого
опію.
     16.11.2004 року близько 10год. 20  хв.   в  ході  оперативної
закупки  ОСОБА_1повторно  збула  ОСОБА_3  за  16  грн.  0,028  гр.
особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.
     16.11.2004 року близько 10год.  20  хв.  в  ході  оперативної
закупки ОСОБА_1повторно  надала своє житло  ОСОБА_3  для  вживання
внутрішньо наркотичного засобу - ацетильованого опію.
     17.11.2004 року близько 16год.  45  хв.  в  ході  оперативної
закупки ОСОБА_1повторно незаконно збула ОСОБА_2 за  16  грн.  0,03
гр. особливо небезпечного  наркотичного  засобу  -  ацетильованого
опію.
     17.11.2004 року близько 16год.  45  хв.  в  ході  оперативної
закупки ОСОБА_1повторно надала своє  житло  ОСОБА_2  для  вживання
внутрішньо наркотичного засобу -  ацетильованого опію.
     17.11.2004 року близько 17 год. в  ході  оперативної  закупки
ОСОБА_1повторно незаконно збула  ОСОБА_3  за  16  грн.  0,027  гр.
особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.
     17.11.2004 року близько 17 год. в  ході  оперативної  закупки
ОСОБА_1повторно надала своє житло ОСОБА_3 для вживання  внутрішньо
наркотичного засобу - ацетильованого опію.
     У середині жовтня 2004 року в дворі будинку, розташованого по
АДРЕСА_1, ОСОБА_1 без мети збуту, шляхом привласнення  знайденого,
придбала особливо небезпечний наркотичний засіб -  канабіс,  масою
9,8 гр., який віднесла до себе додому  за  адресою:  АДРЕСА_1,  де
зберігала, і який 17.11.2004 року близько 17 год. 30  хв.  в  ході
обшуку житла було вилучено працівниками міліції.
     Ухвалою апеляційного суду Херсонської області  від  1  серпня
2006 року вирок Суворовського районного  суду  м.  Херсона  від  2
березня 2006 року щодо  ОСОБА_1залишено без зміни.
     У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області
доводить,  що  суд,  виправдовуючи  ОСОБА_1у  вчиненні   злочинів,
передбачених  ч.2  ст.307,  ч.2  ст.317  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
істотно порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства та
не вжив всіх передбачених законом заходів для повного  дослідження
наявних у справі доказів, що потягло  незаконність  постановленого
щодо ОСОБА_1виправдувального вироку, який  не  відповідає  вимогам
ст.323  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  на  що  не  звернув  уваги   й
апеляційний  суд  при  перевірці  даного  вироку.  Просить  судові
рішення щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд.
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи  касаційного
подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню  з
наступних підстав.
     За змістом  касаційного  подання,  прокурор  оскаржує  судові
рішення тільки в частині виправдування ОСОБА_1у вчиненні злочинів,
передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Згідно  зі  ст.   62   Конституції   України   ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а  усі  сумніви
щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
     Як  убачається  з  матеріалів  справи,  висновки  судів   про
недоведеність  участі   ОСОБА_1у   вчиненні    інкримінованих   їй
злочинів, передбачених ч. 2  ст.  307,  ч.2  ст.  317  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , є правильними, а вирок суду відповідає вимогам ст.323
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , оскільки в його основу покладено  належні
та допустимі докази, досліджені в судовому засіданні, яким суд дав
належну  оцінку,  що  грунтується   на   всебічному,   повному   і
об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
     За  встановлених  судом   фактичних   обставин   справи   дії
ОСОБА_1містять склад злочину, передбачений ч.2 ст.309  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , а її винуватість у вчиненні ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         недоведена.
     Доводи  прокурора  про  те,  що  судом  не  було  вжито  всіх
передбачених законом заходів  для  дослідження  наявних  у  справі
доказів і не  оголошено  показання  свідка  ОСОБА_4,  в  яких  він
викривав ОСОБА_1у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307,  ч.2
ст.317 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , не відповідають матеріалам справи.
     Так, суд неодноразово виносив постанови про примусовий привід
свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які нібито були понятими  16.11.2004  і
17.11.2004 року при  проведенні  оперативних  закупок  наркотичних
засобів  у  ОСОБА_1,  проте  вони  не  були  доставлені  в  судове
засідання,  внаслідок  чого  суд  у  порядку  ст.306  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
         оголосив їх показання (т.2 а.с. а.с.294, 344 зворот) і
дав  їм  у  вироку  відповідну  оцінку,  визнавши  їх  такими,  що
викликають сумнів у їх достовірності.
     Твердження прокурора про те, що суд  необгрунтовано  послався
на те,  що  під  час  досудового  слідства  до  ОСОБА_1могли  були
застосовані недозволені методи ведення  слідства,  внаслідок  чого
вона обмовила себе, оскільки постанова  про  відмову  в  порушенні
кримінальної справи щодо працівників міліції по  даному  факту  не
скасована, безпідставні.
     Так,  судом  установлено   і   у   касаційному   поданні   не
заперечується, що  ОСОБА_1у період з 17.11.2004 року до 20.11.2004
року незаконно без процесуального оформлення утримувалась в камері
Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в  Херсонській  області,  що  не
виключало застосування щодо неї в цей період заходів фізичного  та
психологічного  впливу,  а  перевірка  за  цим  фактом  прокурором
Суворовського  району  м.  Херсону  була  проведена  поверхнево  з
винесенням постанови, яка не відповідає вимогам ст. 99 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Зокрема,  у  постанові  вказано,   що   під   час   перевірки
оперуповноважені ВДНОН Суворовського ВМ ХМВ УМВС України  ОСОБА_6,
ОСОБА_7 пояснили, що до  підозрюваної  ОСОБА_1протиправних  дій  з
боку працівників міліції не було, підозрювана показання давала без
будь-якого впливу. Разом з тим, прокурором не було  враховано,  що
ОСОБА_1як підозрювана була  допитана  лише  22.11.2004  року,  при
цьому  під  час  проведення  перевірки  ОСОБА_1наводила  конкретні
способи здійснення на неї тиску та вказувала особу, яка  могла  це
підтвердити. Ці показання ОСОБА_1 не перевірялись. Окрім  того,  у
постанові прокурора наведені  пояснення   слідчого  ОСОБА_8,  який
стверджував, що при проведенні очних ставок  між  обвинуваченою  і
працівниками міліції та між обвинуваченою і понятими тиску з  його
боку на ОСОБА_1не застосовувалось.  Проте,  наведені  у  постанові
пояснення ОСОБА_8 не відповідають його дійсним  поясненням,  даним
при проведенні прокурорської  перевірки  (т.2  а.с.252),  а  окрім
того, на досудовому  слідстві  з  ОСОБА_1ніяких  очних  ставок  не
проводилось.
     З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що  у  суду
були підстави сумніватися в законності  постанови  про  відмову  в
порушенні кримінальної справи щодо  працівників  Суворовського  ВМ
ХМВ УМВС України по факту  застосування  щодо  ОСОБА_1недозволених
методів.
     Крім  того,  суд  був  позбавлений  можливості  викликати   і
допитати ОСОБА_2 і ОСОБА_3,  які  начебто  здійснювали  оперативну
закупку і вживали наркотики в квартирі ОСОБА_1,  для  спростування 
доводів останньої про те, що ці особи до неї не приходили,  а  всі
документи  і протоколи допитів щодо цих  епізодів  вона  підписала
під впливом незаконних методів дізнання і слідства.
     Враховуючи викладене, суд першої  інстанції  прийняв  рішення
щодо виправдання ОСОБА_1на законних підставах.
     Апеляційний суд розглянув справу в межах  поданої  прокурором
апеляції  повно та  всебічно,  а  ухвала  колегії  суддів  судової
палати  у  кримінальних  справах  апеляційного  суду   Херсонської
області відповідає вимогам ст.377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Iнших обгрунтованих доводів щодо  незаконності  постановлених
щодо ОСОБА_1судових рішень у касаційному поданні не наведено.
     Підстав для призначення справи до  розгляду  з  повідомленням
осіб, визначених ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.
 
     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                        у х в а л и л а :
     відмовити  у  задоволенні  касаційного   подання   заступника
прокурора Херсонської області  на  вирок  Суворовського  районного
суду м. Херсона від  2 березня 2006 року  та  ухвалу  апеляційного
суду Херсонської області від 1 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1
 
                              Судді:
              Вус С.М.  Кліменко М.Р.  Косарєв В.I.