Ухвала
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
          Колегія суддів палати Верховного Суду України
 
                у кримінальних справах у складі :
     головуючого
     Синявського О.Г.,
 
     суддів
     Коротких О.А. та Гриціва М.I.,
 
     за участю прокурора
     Микитенка О.П.,
 
     розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  05  червня  2007
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав участь  у  розгляді  справи  апеляційним  судом,  касаційними
скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок апеляційного  суду
Дніпропетровської області від 06 березня 2007 року,
 
                           встановила:
 
     цим вироком було скасовано вирок Дніпровського районного суду
міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області  від  11  жовтня
2006 року і засуджено:
 
     ОСОБА_1,  IНФОРМАЦIЯ_1,  громадянина  України,  уродженця  та
мешканця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, раніше
неодноразово судимого, останнього разу 03 серпня 2005 року за ч. 3
ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до позбавлення волі  строком  на  3
(три) роки,
 
     - за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до позбавлення  волі
строком на 5 (п'ять) років;
 
     - за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до позбавлення  волі
строком на 4 (чотири) роки;
 
     - за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до позбавлення  волі
строком на 2 (два) роки.
 
     На підставі ч.1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів шляхом часткового складання призначених покарань обрано 6
(шість) років позбавлення волі та відповідно до ч.  4  ст.  70  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з урахуванням покарання за попереднім  вироком
призначено остаточне покарання 6 (шість) років позбавлення волі.
 
     ОСОБА_2,   IНФОРМАЦIЯ_2,   уродженця   та   мешканця    міста
Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина  України,
раніше судимого 10 листопада 2003 року за ч. 1 ст. 185 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          до  позбавлення  волі  строком  на  один   рік,   від
відбування якого на підставі ст. 75 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          було
звільнено з випробуванням з іспитовим строком 1  (один)  рік,  яке
постановою від 16 квітня 2004 року було скасоване  з  направленням
його в місця позбавлення волі,
 
     - за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         (окремий злочин  від
23 червня 2003 року) до позбавлення волі  строком  на  4  (чотири)
роки та на  підставі  ч.  4  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за
сукупністю  злочинів,  шляхом  поглинення  призначеним  покаранням
покарання за попереднім вироком від  10  листопада  2003  року,  з
урахуванням відбутого строку покарання за цим вироком, визначено 3
(три) роки позбавлення волі;
 
     - за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         (окремий злочин  від
30 листопада 2003 року) до позбавлення волі строком на 4  (чотири)
роки;
 
     - за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до позбавлення  волі
строком на 2 (два) роки й на підставі  ч.  1  ст.  70  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         за сукупністю цих злочинів шляхом часткового складання
призначено 4 (чотири) роки і шість місяців позбавлення волі.
 
     Відповідно до ст. 71 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупність
вироків шляхом часткового приєднання до покарання, визначеного  за
злочини, вчинені після попереднього вироку від 10  листопада  2003
року, покарання, обраного за злочини, вчиненні  до  цього  вироку,
призначено остаточне покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.
 
     ОСОБА_3,  IНФОРМАЦIЯ_3,  громадянина  України,  уродженця  та
мешканця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, раніше
не судимого,
 
     - за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до позбавлення  волі
строком на 4 (чотири) роки;
 
     - за ст. 198 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до обмеження волі строком
на 1 (один) рік;
 
     - за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до позбавлення  волі
строком на 2 (два) роки;
 
     - за ч.  2  ст.  263  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  два  роки
обмеження волі.
 
     На підставі ч.1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання  більш  суворим
визначено остаточне покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.
 
     Цим  же  вироком  залишено  без  зміни  рішення  суду  першої
інстанції про стягнення із засудженого:
 
     - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 840 (вісімсот сорок) гривень  на
відшкодування  матеріальної  шкоди  та  експертної  установи   423
(чотириста двадцять три) гривні 69 копійок судових витрат;
 
     - ОСОБА_2  на  користь  експертної   установи   211   (двісті
одинадцять) гривень 85 копійок судових витрат.
 
     Вироком суду першої інстанції також було  засуджено  ОСОБА_5,
рішення щодо якого ні в апеляційному,  ні  в  касаційному  порядку
ніким не оспорюються.
 
     За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнанні
винуватими у злочинах, які  в  хронологічному  порядку  ними  були
вчинені за таких обставин.
 
     23 червня 2003 року близько 02 години ОСОБА_2, вибивши шибу в
балконних дверях, таємно проник у квартиру АДРЕСА_1, звідки викрав
належні потерпілому ОСОБА_6 коштовні  вироби,  предмети  одягу  та
інше майно на загальну суму 540 гривень.
 
     30 листопада 2003 року близько 15 години  ОСОБА_1,  будучи  в
стані  алкогольного  сп'яніння,  неподалік  будинку  АДРЕСА_2   із
застосуванням  насильства,  що  не  є  небезпечним  для  життя  та
здоров'я,  відкрито   заволодів   належним   потерпілому   ОСОБА_7
мобільним телефоном "Ерікссон А-2628" вартістю 250 гривень.
 
     Того ж дня біля 17 години ОСОБА_1  за  попередньою  змовою  в
групі з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та  ОСОБА_5  драбиною  дістались  другого
поверху гуртожитку  Дніпродзержинського  технічного  університету,
розташованого на вулиці Дніпробудівельній, 13-а, проникли в одну з
кімнат на цьому поверсі, звідки таємно викрали  магнітофон  "Фест"
вартістю 400 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_8.
 
     Того ж дня близько 19 години ОСОБА_3 неподалік кафе  "Алекс",
розташованого на проспекті Леніна в  місті  Дніпродзержинську,  на
прохання ОСОБА_1 збув ОСОБА_9 мобільний телефон "Ерікссон А-2628",
завідомо знаючи, що цей телефон ним  одержаний  внаслідок  грабежу
потерпілого ОСОБА_7.
 
     05 грудня 2003 року близько 01 години ОСОБА_1, будучи в стані
алкогольного сп'яніння, в коридорі гуртожитку  Дніпродзержинського
технічного університету, розташованого АДРЕСА_3, таємно  викрав  з
кишені куртки потерпілого АДРЕСА_3 його мобільний телефон "Еріксок
Т-65" вартістю 600 гривень.
 
     Того ж дня й в тому ж приміщенні  приблизно  через  півгодини
після попереднього  злочину  ОСОБА_1  проник  в  кімнату  НОМЕР_1,
звідки таємно викрав  одяг,  гроші  та  інше  належне  потерпілому
ОСОБА_10 майно на загальну суму 795 гривень.
 
     У перших числах вересня 2004 року  орієнтовно  об  11  годині
ОСОБА_2  у  лісопосадці,   розташованій   на   вул.   Морозова   в
Дніпродзержинську, без мети збуту незаконно придбав (нарвав) листя
дикорослої коноплі, подрібнивши її, виготовив особливо небезпечний
наркотичний засіб - канабіс (маріхуану)  вагою  у  сухому  вигляді
7,33 грама, та зберігав його при собі доти, поки  03  грудня  2004
року її у нього не виявили й не вилучили працівники міліції.
 
     26 листопада 2005 року біля 16 години ОСОБА_3 у магазині "Все
для  Вас",  розташованого  на  проспекті  Перемоги,  59  у   місті
Дніпродзержинську,  таємно  викрав  належний  потерпілому  ОСОБА_4
мобільний телефон "Соні-Еріксон"  вартістю  750  гривень  та  інше
майно на загальну суму 840 гривень.
 
     09 квітня 2006 року близько 18 години ОСОБА_3, будучи в стані
алкогольного  сп'яніння,  в  приміщенні  магазину  "IНФОРМАЦIЯ_4",
розташованого на проспекті  Перемоги  у  місті  Дніпродзержинську,
таємно  викрав  належний  потерпілій  ОСОБА_11  мобільний  телефон
"Самсунг Х640" та інше майно на загальну суму 785 гривень.
 
     25 квітня 2006 року приблизно о 18 годині на ринку "Дніпро" у
місті Дніпродзержинську ОСОБА_3 придбав у невстановленої слідством
особи холодну зброю - ніж  й  без  передбаченого  законом  дозволу
носив його при собі доти, поки того ж дня у нього за поясом штанів
його не вияви й не вилучили працівники міліції.
 
     28 травня 2006 року близько 09  години  ОСОБА_3  у  торговому
кіоску  "Лист",   розташованого   на   вулиці   Квітів   у   місті
Дніпродзержинську,  таємно  викрав  належний  потерпілій  ОСОБА_12
мобільний телефон "Самсунг Х640" та інше майно  на  загальну  суму
850 гривень.
 
     В касаційному поданні  прокурор  просить  вирок  апеляційного
суду скасувати з направленням справи на новий апеляційний розгляд,
оскільки  суд  всупереч  вимогам  ст.ст.  377,  378  КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
          не  навів  у  вироку  мотивів  спростування   доводів
апеляційних скарг засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1
 
     В касаційних скаргах :
 
     - засуджений ОСОБА_1  посилається  на  порушення  апеляційним
судом   вимог   кримінально-процесуального   закону,    за    яким
здійснюється розгляд справи в порядку апеляційного провадження,  а
також на необгрунтованість та незаконність постановлених у  справі
судових рішень.  Просить  вирок  апеляційного  суду  скасувати,  а
справу направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
 
     - засуджений ОСОБА_2, навівши доводи, які аналогічні тим,  що
зазначені в  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  та  касаційному  поданні
прокурора, теж просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд.
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора Микитенка О.П. про  скасування  вироку  із  наведених  в
касаційному  поданні  підстав,  перевіривши  матеріали  справи  та
обговоривши  доводи  касаційного  подання  та  касаційних   скарг,
колегія суддів вважає, що касаційне подання  підлягає  задоволенню
повністю, а касаційні  скарги  засуджених  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  -
частково з таких підстав.
 
     Відповідно до вимог ст.ст. 365 та 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        
суд, якщо за наслідками розгляду апеляції прийде до  висновку,  що
вона  не  підлягає  задоволенню,  в  прийнятому  ним  рішенні  має
зазначити   підстави,   через    які    апеляції    визнана    ним
необгрунтованою.
 
     Наведені вимоги закону  апеляційний  суд  належним  чином  не
виконав.
 
     Як видно з матеріалів справи, предметом апеляційного розгляду
були  різні  за  вимогами   апеляції.   Погодившись   з   доводами
апеляційного подання прокурора про необхідність застосування більш
суворого  покарання  засудженим  ОСОБА_1,  ОСОБА_2   та   ОСОБА_3,
апеляційний суд постановив  щодо  них  вирок,  навівши  відповідні
мотиви на користь цього рішення.
 
     У той же  час  суд  не  обгрунтував  безпідставності  доводів
апеляцій  засуджених  ОСОБА_2  та  ОСОБА_1,  в  яких  порушувалось
питання про скасування вироку.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  в  поданій   апеляції
засуджений ОСОБА_2  зазначив,  що  досудове  слідство  та  судовий
розгляд справи по обвинуваченню у заволодінні  майном  потерпілого
ОСОБА_6 проведені неповно, однобічно та упереджено.  Твердить,  що
цього  злочину  не  міг  вчинити,  оскільки  в  час  його  скоєння
знаходився у себе вдома, що може  засвідчити  свідок  ОСОБА_13.  З
огляду  на  цю   обставину   вважає   сфальсифікованими   висновки
судово-дактилоскопічних  експертиз,  яким  встановлена  належність
йому відбитків пальців рук на місці події.
 
     Також зазначає, що в справі про  обвинувачення  в  незаконних
діях з наркотичними засобами докази щодо місця його  затримання  є
суперечливими, що при вилучення у  нього  наркотичного  засобу  не
було одного понятого. На його думку,  ці  обставини  свідчать  про
фальсифікацію доказів.
 
     Засуджений ОСОБА_1 у своїй апеляції  та  доповненнях  до  неї
зазначив, що внаслідок застосування недозволених  методів  ведення
слідства він змушений визнати свою  участь  у  заволодіння  майном
потерпілої ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Твердить, що  суд  безпідставно  не
прийняв до уваги показання потерпілого ОСОБА_7. про схиляння  його
слідчим до давання  обвинувальних  показань  щодо  нього,  не  дав
об'єктивної  оцінки  фактичним   обставинам   заволодіння   майном
потерпілої ОСОБА_8, із сукупності яких, як на його думку, не можна
дійти висновку про його  причетність  до  злочину.  Також  мотивує
неповнотою судового розгляду справи.
 
     Залишаючи апеляції без задоволення,  апеляційний  суд  повно,
всебічно та об'єктивно не перевірив наведені в апеляції доводи,  і
доказів, якими вони спростовуються не навів.
 
     Виходячи з того, що вирок  апеляційного  суду  на  відповідає
вимогам кримінально-процесуального закону, він підлягає скасуванню
з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
 
     При новому апеляційному розгляді справи мають бути перевірені
відповідно до вимог закону доводи апеляцій засуджених  ОСОБА_2  та
ОСОБА_1, у тому числі й з  урахуванням  їхніх  доводів,  наведених
ними в касаційних скаргах,  та  прийняти  обгрунтоване  і  законне
рішення.
 
     Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
 
                            ухвалила:
 
     касаційне подання прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді
справи   апеляційним   судом,   задовольнити,   касаційні   скарги
засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
 
     Вирок апеляційного  суду  Дніпропетровської  області  від  06
березня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та  ОСОБА_3  скасувати,  а
справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд, але  в
іншому складі суду.
 
                              Судді:
 
            Синявський О.Г. Коротких О.А. Гриців М.I.