У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     Головуючого

     Вус С.М.

     суддів

     Косарєва В.I.,  Кліменко М.Р.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 червня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженого  ОСОБА_1  на
вирок Деснянського районного суду м. Чернігова  від  21  листопада
2005 року, яким засуджено

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     уродженця IНФОРМАЦIЯ_2,

     мешканця м. Чернігова,

     раніше не судимого -

     за ст. 126 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до  штрафу  у  розмірі
510 гривень.

     На підставі ст.  74  ч.  4  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1
звільнено від призначеного судом покарання.

     Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 30  січня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

     Цим же вироком виправдано  ОСОБА_2  за  ст.  356  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  вирок  щодо   якого   в   касаційному   порядку   не
оскаржується.

     ОСОБА_1 засуджено за те,  що  він  19  листопада  2001  року,
близько 10 години, знаходячись поблизу будинку №54-а, що  по  вул.
Таращанській  м.  Чернігова,  на   грунті   особистих   неприязних
відносин, завдав ОСОБА_3  фізичний біль, не  спричинивши  тілесних
ушкоджень.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
щодо нього скасувати, а справу  закрити.  На  обгрунтування  своїх
вимог  вказує  на  те,  що  судове  слідство  пройшло  неповно  та
однобічно, а висновки суду  щодо  його  винності  не  відповідають
фактичним обставинам справи. Стверджує, що не завдавав потерпілому
фізичного болю.

     Висновок суду про доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
інкримінованого йому злочину, за обставин,  викладених  у  вироку,
підтверджується сукупністю  зібраних  та  перевірених  у  судовому
засіданні доказів.

     Посилання засудженого у скарзі про те, що потерпілий  ОСОБА_3
обмовив його, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують  на
увагу, оскільки показання потерпілого протягом  судового  слідства
були послідовними та логічними,  вони  об'єктивно  узгоджуються  з
іншими доказами по справі, тому правильно визнані  судом  належним
та достовірним джерелом доказів й покладені в основу вироку.

     Крім того, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5  також  підтвердили,  що
ОСОБА_1 тримав потерпілого за шию, спричиняючи йому фізичний біль.

     Твердження  засудженого  щодо   неповноти   та   однобічності
слідства  є  надуманими,  оскільки  судом  вжиті  всі  передбачені
законом заходи для виявлення обставин, що викривають так і тих, що
виправдовують ОСОБА_1

     При  цьому,  судом   належним   чином   перевірялася   версія
засудженого щодо непричетності його до інкримінованого  злочину  і
обгрунтовано визнана безпідставною.

     Суд повно дослідив обставини  справи,  дав  зібраним  доказам
належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

     Iстотних порушень норм кримінально-процесуального  закону  по
справі не встановлено.

     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
немає.

     Виходячи  з  наведеного,  керуючись  ст.  394   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів Верховного Суду України -

     у х в а л и л а :

     відмовити  у  задоволенні   касаційної   скарги   засудженому
ОСОБА_1.

     Судді :