У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого - судді
Пошви Б.М.,
суддів
Кривенди О.В. і Мороза М.А.,
прокурора потерпілої цивільного відповідача
Глибченко Т.Г., ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 14 червня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою представника
цивільного відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок колегії
суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Кіровоградської області від 6 лютого 2007 року.
Вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської
області від 23 листопада 2006 року
ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженця с.
Петрашівка Теплицького району Вінницької області, раніше не
судимого.
засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами строком на 1 рік.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_4
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 3 роки з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_4 та цивільного
відповідача ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 5 037 грн. 55
коп. на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а з
засудженого додатково 10 000 грн. моральної шкоди.
За вироком ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за те, що
він 2 серпня 2005 року, приблизно о 7 год. 30 хв., керуючи
автомобілем Мерседес-Бенц, д.н. НОМЕР_1. на автодорозі Київ -
Луганськ - Iзварине на території Знам'янського району
Кіровоградської області, не врахувавши дорожню обстановку, стан
транспортного засобу та не вибравши безпечного інтервалу, почав
обгін велосипедиста ОСОБА_5, який рухався у попутному напрямку.
При обгоні ОСОБА_4 допустив контактування дзеркалом заднього виду
автомобіля з велосипедистом, внаслідок чого останньому було
спричинено тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть на
місці пригоди.
Вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Кіровоградської області від 6 лютого 2007 року
вирок Знам'янського міськрайонного суду від 23 листопада 2006 року
щодо ОСОБА_4 у частині призначення покарання скасовано і за ч. 3
ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
засуджено на 5 років позбавлення
волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком
на 2 роки.
Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь потерпілої
ОСОБА_1 13 585 грн. 79 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача
ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 просить вирок апеляційного суду у частині
вирішення цивільного позову скасувати, оскільки суд не притягнув
до участі у справі страхову компанію ЗАТ "Українська транспортна
страхова компанія" з якою касатор уклав договір страхування
цивільної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
цивільного відповідача ОСОБА_2 на підтримання касаційної скарги,
думку потерпілої ОСОБА_1 та міркування прокурора про залишення
касаційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційну скарги слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у порушенні правил
дорожнього руху ним, як особою, яка керувала транспортними
засобами, що спричинило смерть потерпілого, обгрунтовано зібраними
та дослідженими у справі доказами і разом із кваліфікацією дій за
ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у касаційному порядку не
оскаржується.
Що стосується доводів касаційної скарги представника
цивільного відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про те, що
цивільний позов апеляційним судом вирішено невірно, оскільки
відшкодування шкоди повинно бути і за рахунок страхової компанії
ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія" з якою касатор
уклав договір страхування цивільної відповідальності, то вони є
безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шкода,
завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка
на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Як убачається з матеріалів справи власником автомобіля
"Мерседес-Бенц" є ОСОБА_2, з яким ОСОБА_4 знаходився у трудових
відносинах.
Враховуючи те, що потерпілій частково відшкодовано завдану їй
матеріальну шкоду на суму 6 569 гривень 29 копійок, тому з
цивільного відповідача стягнуто решту завданої потерпілій ОСОБА_1
шкоди у розмірі 13 585 гривень 79 копійок.
При вирішенні питання про відшкодування потерпілій моральної
шкоди, завданої злочином, апеляційний суд у цьому випадку
погодився з розміром, визначеним судом першої інстанції.
Що стосується наявності договірних зобов'язань відповідача і
страхової компанії ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія"
про страхування цивільної відповідальності відповідача і не
вирішення апеляційним судом питання про притягнення страхової
компанії як співвідповідача, не є підставою для скасування вироку.
Виконання договірних зобов'язань між цими суб'єктами може бути
вирішено у передбаченому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України,
У Х В А Л И Л А :
касаційну скаргу представника цивільного відповідача ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів
Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Кіровоградської області від 6 лютого 2007 року щодо ОСОБА_4 - без
зміни.
Судді:
Пошва Б.М. Кривенда О.В. Мороз М.А.