У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого-судді

     Кравченка К.Т.,

     суддів за участю прокурора захисника

     Канигіної Г.В., Пошви Б.М. Дрогобицької О.М. ОСОБА_1

     розглянувши у судовому засіданні у м.  Києві  7  червня  2007
року  матеріали   справи   за   касаційним   поданням   заступника
Генерального  прокурора  України  на   постанову   Шевченківського
районного  суду  м.  Києва  від  23  січня  2007  року  та  ухвалу
Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2007 року щодо ОСОБА_2

                       у с т а н о в и л а:

     старший прокурор відділу нагляду за  додержанням  законів  на
транспорті Генеральної прокуратури України 30 листопада 2006  року
виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2  за
ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Згідно із постановою,  приводом  для  порушення  кримінальної
справи були висновки прокурорської перевірки додержання законності
при  здійсненні  господарсько-фінансової  діяльності  Національної
акціонерної компанії (НАК)  "Нафтогаз  України",  а  підставами  -
встановлення в ході перевірки достатніх  даних,  що  вказували  на
наявність у діях голови правління НАК "Нафтогаз України"  ОСОБА_2,
зловживання  службовим  становищем,  в  особистих   інтересах   та
інтересах третіх осіб, що спричинило  тяжкі  наслідки,  а  саме  -
матеріальну шкоду державі.

     23 січня 2007 року  Шевченківський  районний  суд  м.  Києва,
розглянувши скаргу ОСОБА_2 про відсутність підстав і приводів  для
порушення кримінальної справи щодо нього,  виніс  постанову,  якою
скасував постанову прокурора Генеральної прокуратури  України  від
30  листопада  2006  року  про  порушення  кримінальної  справи  і
відмовив у порушенні кримінальної справи щодо  ОСОБА_2  за  фактом
зловживання службовим становищем, всупереч  інтересам  служби,  що
спричинило тяжкі наслідки.

     Постанова місцевого суду була оскаржена прокурором, який брав
участь розгляді справи судом  першої  інстанції,  до  Апеляційного
суду м. Києва, який 15 лютого  2007  року  відмовив  останньому  у
скасуванні зазначеної постанови Шевченківського районного суду  м.
Києва.

     У  касаційному  поданні  заступник   Генерального   прокурора
України просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати та відмовити
у  задоволенні  його  скарги.  Прокурор  вважає,  що  місцевий  та
апеляційний суди при  прийнятті  рішень  у  даній  справі  істотно
порушили кримінально-процесуальний закон.

     Заслухавши   доповідача,   заперечення   захисника   ОСОБА_1,
прокурора  підтримавшого  подання,  колегія  суддів,   перевіривши
матеріали справи та обговоривши  доводи  прокурора  та  захисника,
вважає,  що  подання  підлягає  частковому  задоволенню  з   таких
підстав.

     Скасовуючи постанову  прокурора  про  порушення  справи  щодо
ОСОБА_2, місцевий суд вказав, що  на  час  порушення  кримінальної
справи органи досудового слідства не мали достатніх  приводів  для
прийняття такого рішення.

     При цьому суд  зробив  аналіз  пояснень  посадових  осіб  НАК
"Нафтогаз України", і зокрема, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
відомостей, що містяться у договорах між НАК "Нафтогаз України"  і
ТОВ "Українські середземноморські авіалінії", додатках,  актах  на
виконання робіт, розпорядженнях та інших документах.  На  підставі
аналізу цих документів суд зробив висновок, що  органи  досудового
слідства  не  взяли  до  уваги  низку  обставин,  що  містяться  у
проаналізованих судом документах.

     Суд також  зробив  висновок,  що  матеріали  надані  суду  не
містять у собі відомостей, які  свідчать  про  те,  що  між  діями
ОСОБА_2 та настанням тяжких наслідків у вигляді матеріальної шкоди
заподіяної державі, є причинний звcязок.

     Наприкінець,  підсумовуючи  свій  висновок,  суд  вказав,  що
матеріали, які стали підставою для порушення  кримінальної  справи
щодо ОСОБА_2 не містять в собі достатніх даних, котрі  свідчили  б
про наявність у діях ОСОБА_2  складу  злочину,  передбаченого  ч.2
ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , а приводи і  підстави,  передбачені
ст.ст.94, 98 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         - відсутні.

     Колегія  суддів  вважає,  що  рішення  суду  є  незаконним  і
необгрунтованим, оскільки не грунтується на законі.

     За змістом ст.236-8 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , суд, розглядаючи
скаргу  на  постанову  про  порушення  кримінальної  справи   щодо
конкретної особи, повинен перевірити наявність приводів і  підстав
для винесення зазначеної постанови,  законність  джерел  отримання
даних, що стали підставою для винисення постанови. При цьому,  суд
не вправі розглядати  і  заздалегідь  вирішувати  ті  питання,  що
вирішуються судом при розгляді справи по суті. Аналогічного змісту
вимоги містяться у постанові Пленуму Верховного  Суду  України  №1
від 11 лютого 2005 року ( v0001700-05 ) (v0001700-05)
          "Про  деякі  питання,  що
виникають під час розгляду судами скарг"

     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     матеріали справи про відмову в порушенні кримінальної  справи
щодо ОСОБА_2 призначити до касаційного розгляду у Верховному  Суді
України на 10  годину  12  липня  2007  року,  про  що  повідомити
заінтересованих осіб.

                            С у д д і:

     Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Мороз М.А.