У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого - судді

     Пивовара В.Ф.,

     суддів

     Гошовської Т.В., Мороза М.А.

     розглянула в судовому засіданні 31  травня  2007  року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційним   поданням   заступника
прокурора Донецької області на  вирок  Старобешівського  районного
суду Донецької області від 11 листопада 2005 року, яким

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1року народження, не судимого,

     ОСОБА_2,

     IНФОРМАЦIЯ_2року народження, не судимого,

     ОСОБА_4,

     IНФОРМАЦIЯ_3року народження, не судимого,

     засуджено кожного:

     за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із  застосуванням  ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст.
296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки  позбавлення  волі,  а  на
підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         їм визначено остаточно
покарання - 5 років позбавлення волі;

     ОСОБА_5,

     IНФОРМАЦIЯ_4року народження, не судимого,

     ОСОБА_6,

     IНФОРМАЦIЯ_5року народження, не судимого,

     засуджено кожного за ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2
роки позбавлення волі.

     На підставі ст. 75 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          всіх  засуджених
звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням  з
іспитовим строком 3 роки кожного.

     Судом вирішений цивільний позов.

     В апеляційному порядку справа не розглядалася.

     За вироком суду ОСОБА_1.,  ОСОБА_2.,  ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.  та
ОСОБА_6. засуджено за те, що вони 17 серпня 2002 року, перебуваючи
у стані алкогольного сп'яніння, в кафе "Екстрим" та на  перехресті
вулиць Промислова і Кірова  у  сел.  Новий  Світ  Старобешівського
району, групою  осіб  учинили  хуліганство,  яке  супроводжувалось
особливою  зухвалістю,  що  виразилось   в   заподіянні   тілесних
ушкоджень ОСОБА_7. руками та ногами, а ОСОБА_1. ще й ременем.

     ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_4. під час  учинення  хуліганських
дій спричинили потерпілому тяжкі  тілесні  ушкодження,  небезпечні
для життя в момент заподіяння.

     У касаційному  поданні  прокурор,  не  оспорюючи  доведеності
винності засуджених та правильності кваліфікації їх  дій,  ставить
питання  про  скасування  постановленого  вироку   у   зв'язку   з
невідповідністю  призначеного   покарання   засудженим   ОСОБА_1.,
ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. внаслідок м'якості.

     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи  касаційного
подання,  колегія  суддів  вважає,  що  у  його  задоволенні  слід
відмовити.

     Доводи  у  касаційному  поданні  прокурора   про   скасування
зазначеного вироку з тих підстав, що ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4.,
ОСОБА_5.  та  ОСОБА_6.  безпідставно  звільнено   від   відбування
покарання  з  випробуванням  на  підставі  ст.   75   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , є необгрунтованими.

     Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  при
призначенні покарання суд  повинен  ураховувати  ступінь  тяжкості
вчиненого злочину, особу винного та обставини, що  пом'якшують  та
обтяжують покарання.

     Особі, яка вчинила злочин,  має  бути  призначено  покарання,
необхідне й достатнє для  її  виправлення  та  попередження  нових
злочинів.

     Як  видно  з  вироку,  суд,  звільняючи  ОСОБА_1.,  ОСОБА_2.,
ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.  та  ОСОБА_6.  від  відбування  покарання   на
підставі  ст.  75  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,   врахував   ступінь
суспільної небезпечності вчинених злочинів, обставини справи, дані
про особу засуджених, зокрема,  те,  що  вони  раніше  не  судимі,
характеризуються    позитивно,    шкоду    частково    добровільно
відшкодовано.

     Тому суд, виходячи з конкретних обставин  справи,  дійшов  до
обгрунтованого висновку про можливість звільнення  засуджених  від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

     Даних,  які  б  свідчили,  що  стосовно  ОСОБА_1.,  ОСОБА_2.,
ОСОБА_4.,   ОСОБА_5.   та   ОСОБА_6.    неправильно    застосовано
кримінальний    закон    чи     допущено     істотне     порушення
кримінально-процесуального закону, не виявлено.

     Отже, передбачені  ст.  398  ч.  1  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4.,
ОСОБА_5. та ОСОБА_6. до касаційного розгляду відсутні.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.

                            С у д д і:

     Гошовська Т.В. Мороз М.А. Пивовар В.Ф.