У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
суддів
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 31 травня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Печенізького районного суду Харківської області від
21 листопада 2006 року,
ОСОБА_1,
уродженця с. Печеніги Харківської області,
громадянина України,
не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до штрафу у
розмірі 510 грн.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01 лютого
2005 року зазначений вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він, з метою одержання грошового
кредиту і отримання сприятливих умов для його одержання, будучи
IНФОРМАЦIЯ_1, виготовив довідку про розмір своєї заробітної плати
за період з жовтня 2003 року по березень 2004 року, в якій вказав
загальну суму заробітку - 1 190 грн. 00 коп., хоча в дійсності
розмір його заробітної плати за вказаний період становив 417 грн.
99 коп. Вказану довідку з внесеними до неї неправдивими даними
ОСОБА_1 пред'явив у Печенізьке відділення ХОД Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль", і вона стала підставою для
складання з ним 13 квітня 2004 року кредитного договору НОМЕР_1 на
видачу грошового кредиту у розмірі 5 000 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, вказуючи на істотне
порушення кримінально-процесуального закону, неправильне
застосування кримінального закону, просить судові рішення щодо
нього скасувати, а справу закрити за відсутністю в діянні складу
злочину. При цьому посилається на те, що надана ним довідка про
розмір заробітної плати не була підставою для видачі кредиту.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касатора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджена сукупністю
зібраних по справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених
судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями засудженого
ОСОБА_1, який, по суті, не заперечував того факту, що він для
отримання грошового кредиту пред'явив у банк довідку про розмір
своєї заробітної плати, дані якої не відповідали дійсності;
свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 - працівників банку, які підтвердили, що
якби ОСОБА_1 пред'явив довідку про заробітну плату на меншу суму,
то у кредитуванні йому було б відмовлено; даними протоколу огляду
предметів, зокрема, копії довідки про доходи, яку ОСОБА_1
пред'явив у банк, протоколу виїмки платіжних відомостей
фермерського господарства "Діана" за 2003-2004 роки, протоколу
виїмки з АППБ "Аваль" оригіналу довідки про доходи, яку склав
ОСОБА_1 і в яку він вніс фальшовані підвищені відомості про свої
доходи, кредитним договором НОМЕР_1 від 13 квітня 2004 року між
АППБ "Аваль" і ОСОБА_1
Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно
проаналізована судом, що дало можливість дійти обгрунтованого
висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Тому
доводи засудженого про незаконність його засудження є
безпідставними.
Що стосується доводів у скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що
пред'явлена у банк довідка про розмір його заробітної плати не
була підставою для отримання кредиту, то такого ж змісту доводи,
які були викладені ним в апеляції, перевірялися апеляційним судом
і були визнані безпідставними.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 358 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Перевіркою матеріалів справи не виявлено порушень вимог
кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли
перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити
законний і обгрунтований вирок.
Керуючись статтями 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
С У Д Д I: