У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Канигіної Г.В., Пошви Б.М.
за участю прокурора
Глибченко Т.Г.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 31 травня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 березня 2007
року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця м. Сімферополя,
раніше судимого 25.07.2000 р. за ст. 94 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років позбавлення волі, звільненого 26.04.2006
року умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 13 днів,
- за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років
позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим
остаточно ОСОБА_1 призначено 12 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного
покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за
попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 призначено 13 років
позбавлення волі.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні злочинів
за таких обставин.
3 листопада 2006 року приблизно о 21 годині ОСОБА_1,
знаходячись у домоволодінні будинку АДРЕСА_1, перебуваючи в стані
алкогольного сп'яніння, в ході раптово виниклої сварки на грунті
особистих неприязних стосунків із співмешканкою ОСОБА_2. умисно
завдав їй декілька ударів руками в обличчя. Від цих ударів
ОСОБА_2. впала на підлогу. ОСОБА_1 продовжив наносити їй численні
удари ногами в різні частини тіла.
У результаті ОСОБА_2. було спричинено тілесні ушкодження у
виді численних саден і крововиливів в ділянку шиї, поєднаної тупої
травми голови, грудної клітки, черевній порожнині, кінцівок. У
ході побиття потерпілої ОСОБА_1 умисно з метою вбивства здавив
руками її шию, спричинивши несумісні з життям тілесні ушкодження у
виді перелому правого великого ріжка під'язичного
кістковолокального розгину та перелому лівого верхнього ріжка
щитовидного хряща в ділянці основи, від чого наступила смерть
ОСОБА_2.
Переконавшись, що ОСОБА_2. мертва, ОСОБА_1 поклав труп на
ліжко, а вранці наступного дня приблизно о 4 годині звернувся до
сусідів з проханням виклику лікарів швидкої допомоги та міліції.
Крім того, у жовтні 2006 року ОСОБА_1 в районі смітника в
IНФОРМАЦIЯ_2 зірвав декілька кущів дикоростучої коноплі, які для
подальшого виготовлення наркотичних засобів переніс до себе додому
в будинок АДРЕСА_1 і зберігав на горищі з метою особистого
вживання без мети збуту. В ході огляду міста події 4 листопада
2006 року дану речовину загальною вагою 62,3 г було виявлено та
вилучено.
У касаційному поданні прокурора ставиться питання про
скасування вироку щодо ОСОБА_1. та направлення справи на новий
судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного
покарання тяжкості злочину і особі засудженого.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав
касаційне подання та вважав за необхідним його задовольнити,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання,
колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не
підлягає.
Винність засудженого ОСОБА_1. у вчиненні злочинів за
зазначених у вироку обставин у касаційному поданні не оспорюються
і підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Дії ОСОБА_1. за п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Покарання ОСОБА_1. призначено відповідно до вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням ступеня тяжкості вчинених
злочинів, даних про особу винного, та обставин, що пом'якшують і
обтяжують покарання. Колегія суддів вважає, що призначене
покарання є необхідним й достатнім, а також відповідає тяжкості
злочинів і особі засудженого.
Що стосується ствердження про відсутність мотивування
застосування ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, то призначенням
ОСОБА_1. остаточного покарання за сукупністю вироків не порушено
вимог вказаного матеріального закону.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, що
тягнули б за собою зміну чи скасування вироку, не встановлено.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 березня 2007
року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
К.Т. Кравченко Г.В. Канигіна Б.М. Пошва