У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого, судді

     Редьки А.I.

     суддів

     Заголдного В.В. і Жука В.Г.

     за участю прокурора

     Морозової С.Ю.

     розглянувши в судовому засіданні 31 травня  2007  року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок
Городнянського районного суду Чернігівської області від  10  січня
2006 року, яким засуджено

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     немаючого судимості,

     за ст. 128 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст. 69  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 510 грн. штрафу.

     установила:

     Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він  15  жовтня  2005
року у власному господарстві  в  IНФОРМАЦIЯ_2  під  час  сварки  з
ОСОБА_2 через необережність заподіяв потерпілій середньої тяжкості
тілесне ушкодження.

     В апеляційному порядку справа не переглядалася.

     У касаційному поданні прокурор  просить  змінити  вирок  щодо
ОСОБА_1 Не оспорюючи  правильності  встановлення  судом  фактичних
обставин справи та  юридичної  оцінки  злочинних  дій  винуватого,
вказує, що суд призначив засудженому  покарання  всупереч  вимогам
закону.

     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора, яка підтримала  касаційне  подання  і  просила  змінити
вирок, перевіривши матеріали кримінальної  справи  та  обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів  вважає,  що  касаційне
подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Винуватість  ОСОБА_1  в  заподіянні  необережного   середньої
тяжкості тілесного ушкодження за  обставин,  наведених  у  вироку,
доведена матеріалами  справи,  в  тому  числі  показаннями  самого
засудженого, потерпілої ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3,  даними  висновку
судово-медичної  експертизи,  які  належно  перевірені,  змістовно
наведені  у  вироку  і  в  касаційному  поданні  під   сумнів   не
ставляться.

     Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1  за  ст.  128  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною.

     Разом із тим колегія суддів не  може  погодитися  з  рішенням
суду про призначення покарання засудженому.

     Санкцією ст. 128 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         передбачено лише такі
види покарань, які згідно з вимогами  ст.  ст.  56,  57  і  61  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не  застосовуються  до  осіб  пенсійного  віку
(громадські чи виправні роботи або обмеження волі).

     Як  убачається  з  матеріалів  справи,   ОСОБА_1   є   особою
пенсійного  віку,  проте   суд   призначив   йому   покарання   із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          у  виді  штрафу,  чим
допустив помилку у застосуванні кримінального закону.

     Тому доводи подання про незаконність рішення суду  в  частині
призначення покарання засудженому є слушними.

     За таких обставин, ураховуючи, що ОСОБА_1 раніше не  судимий,
вчинив  злочин  невеликої  тяжкості,  визнав  свою  вину  і   щиро
розкаявся, колегія суддів вважає,  що  ця  особа  не  є  суспільно
небезпечною і на підставі ч.  4  ст.  74  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
підлягає звільненню від покарання.

     На підставі ч. 4 ст. 74 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  керуючись
ст. ст. 7, 394 - 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                            ухвалила:

     касаційне подання прокурора задовольнити.

     Вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від
10 січня 2006 року щодо ОСОБА_1  змінити.  Звільнити  ОСОБА_1  від
покарання, призначеного судом.

     У решті вирок залишити без зміни.

                              Судді:

     Заголдний В.В.  Редька А.I.   Жук В.Г.