У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого-судді

     Кравченка К.Т.,

     суддів за участю прокурора

     Канигіної Г.В., Пошви Б.М. Морозової С.Ю.

     розглянула у судовому засіданні у м.  Києві  31  травня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора м. Києва на вирок Оболонського районного суду  м.  Києва
від 25 липня 2006 року щодо ОСОБА_1

     Вироком суду

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     уродженця м. Армянськ АР Крим,

     без постійного місця проживання,

     судимості не має,

     засуджено за ч.2 ст.121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  сім  років
позбавлення волі.

     Як визнав місцевий суд, 31 березня 2006 року, приблизно о  20
годині,  ОСОБА_1  перебуваючи  у  АДРЕСА_1у  м.  Києві,  під   час
конфлікту  із  ОСОБА_2,   заподіяв   потерпілому   тяжкі   тілесні
ушкодження від яких 4 квітня 2006 року  ОСОБА_2 помер у приміщенні
лікарні швидкої медичної допомоги.

     В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

     У касаційному поданні прокурор  просить  вирок  щодо  ОСОБА_1
скасувати, а справу направити  на  новий  судовий  розгляд,  через
істотне порушення судом кримінально-процесуального та  неправильне
застосування кримінального законів,  невідповідністю  призначеного
покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину  і  даним  про  особу
засудженого, внаслідок м'якості.

     Заслухавши доповідача,  прокурора,  який  частково  підтримав
касаційне подання, перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи прокурора,  колегія  суддів  вважає,  що  подання  підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.

     Суд правильно встановив фактичні обставини справи  та  дійшов
обгрунтованого  висновку  щодо  доведеності  винності  ОСОБА_1   у
вчиненні  злочину,  за  який  його  засуджено.   Дії   засудженого
правильно кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , що у
касаційному поданні не оспорюється.

     Разом із тим, постановляючи обвинувальний вирок, суд  порушив
вимоги кримінально-процесуального та кримінального законів.

     Місцевий суд,  у  мотивувальній  частині  вироку,  формулюючи
обвинувачення ОСОБА_1,  на  порушення  вимог  ст.334  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , його не конкретизував, тобто не зазначив форму  вини,
мотив вчинення злочину, спосіб заподіяння  тілесних  ушкоджень,  а
також не вказав  чи  є  причинний  зв'язок  між  злочинними  діями
винного та настанням смерті потерпілого.

     Відповідно до  роз'яснень,  що  містяться  у  п.15  постанови
Пленуму Верховного  Суду  України  від  29  червня  1990  р.  №  5
( v0005700-90 ) (v0005700-90)
         "Про  виконання  судами  України  законодавства  і
постанов  Пленуму  Верховного  Суду  України  з  питань   судового
розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (з  наступними
змінами), мотивувальна частина обвинувального вироку  має  містити
насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом  доведеним,
з  обов'язковим  зазначенням  місця,  часу,  способу  вчинення  та
наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

     Суд цих вимог не дотримався у зв'язку  із  чим  постановлений
щодо ОСОБА_1 вирок не можна визнати законним і обгрунтованим.

     Крім  того,  за  відсутності  у  формулюванні   обвинувачення
ОСОБА_1, визнаного судом доведеним, посилання на  вчинення  винним
злочину у стані алкогольного сп'яніння, суд  визнав  цю  обставину
такою, що обтяжує покарання.

     На порушення вимог ст.333 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  суд,  у
вступній частині вироку вказав, що ОСОБА_1 має на  утриманні  двох
малолітніх дітей. Однак, у матеріалах справи дані, котрі  свідчили
б про наявність у засудженого на утриманні дітей, відсутні.

     За таки обставин, вирок Оболонського районного суду м.  Києва
від 25 липня  2006  року  щодо  ОСОБА_1,  підлягає  скасуванню,  а
справа - направленню на новий судовий розгляд.

     При  новому  розгляді  справи  місцевому  суду  слід  усунути
вказані недоліки, а також розглянути  доводи  наведені  у  поданні
прокурора і прийняти рішення, яке відповідало б вимогам закону.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     касаційне подання заступника прокурора м. Києва  задовольнити
частково.

     Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня  2006
року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на  новий  судовий
розгляд.

                              Судді:

     Кравченко К.Т.    Канигіна Г.В.    Пошва Б.М.