У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Редьки А.I.,

     суддів

     Жука В.Г. і Заголдного В.В.

     розглянула в судовому засіданні 31  травня  2007  року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої  ОСОБА_1
на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від  2  грудня  2005
року.

     Вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 27  травня
2005 року

     ОСОБА_2,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     раніше судимого Ясинуватським

     міськрарайонним судом  Донецької області

     за ч. 3 ст.185, 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки

     позбавлення волі,

     засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки  6
місяців позбавлення волі.

     На підставі ч. 4  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          частково
приєднано невідбуте покарання  за  поепреднім  вироком  і  ОСОБА_2
остаточно призначено 5 років позбавлення волі.

     ОСОБА_3,

     17 квітня 1987 року народження,

     раніше не судимого,

     засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки  6
місяців позбавлення волі.

     Постановлено  стягнути  з  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  на   користь
потерпілої ОСОБА_1 578 грн. матеріальної та  1000  грн.  моральної
шкоди та вирішено питання щодо стягнення матеріальної та моральної
шкоди на користь інших потерпілих.

     Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 2 грудня 2005
року вирок в частині засудження  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  по  епізоду
крадіжки  майна  потерпілої  ОСОБА_1  від  13  серпня  2003   року
скасовано, а справу направлено на новий судовий  розгляд.  Цей  же
вирок в частині цивільного позову про  стягнення  матеріальної  та
моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_4 скасовано, а справу
направлено  на  новий  судовий  розгляд   в   порядку   цивільного
судочинства. В решті вирок залишено без зміни.

     ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у тому, що вони 13.08.2003
року за попередньою змовою  групою  осіб,  проникли  в  приміщення
флігеля будинку АДРЕСА_1, звідки викрали майно ОСОБА_1 на загальну
суму 468 грн..

     Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3  за  попередньою  змовою  з  24
червня по 19 серпня 2003 року в м. Донецьку скоїли крадіжки  майна
громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_4,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,
ОСОБА_10 шляхом проникнення в їх житло.

     У касаційній скарзі потерпіла  ОСОБА_1  порушує  питання  про
скасування  ухвали  апеляційної  інстанції.  На  її   думку,   суд
безпідставно скасував

     вирок    районного    суду.    Посилається    на    порушення
кримінально-процесуального закону.

     Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи,  колегія
суддів  вважає,  що  касаційне  провадження   підлягає   закриттю,
оскільки при  вивченні  матеріалів  справи  було  встановлено,  що
вказане судове  рішення  не  є  предметом  розгляду  у  касаційній
інстанції, через те, що відповідно до  вимог  ст.383  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
         у касаційній інстанції можуть бути переглянуті рішення
щодо  справ,  закінчених  провадженням.  Оскільки  провадження  по
справі не закінчено, то судові рішення на  цій  стадії  не  можуть
переглядатись в касаційному порядку.

     Керуючись ч. 2  ст.  396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                        у х в а л и л а :

     касаційне провадження  по  справі  щодо  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3
закрити.

     Судді:

     А.I. Редька  В.Г. Жук  В.В. Заголдний