У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.,
суддів
Жука В.Г. і Заголдного В.В.,
прокурора
Сорокіної О.А,
розглянула в судовому засіданні 31 травня 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи апеляційним судом, на вирок
Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня
2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимого 20.09.2000 року
Машівським районним судом Полтавської
області за ч.1 ст.183 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення волі, 26.04.2005 року
звільненого умовно-достроково
постановою Крюківського районного
суду м. Кременчука Полтавської області
на 2 роки 2 місяці 4 дні,
засуджено за ст. 395 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 місяців
арешту.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
частково приєднано
не відбуте покарання за попереднім вироком і ОСОБА_1. остаточно
призначено 1 рік позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 4 липня 2006
року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, знаходячись під
адміністративним наглядом, встановленим постановою Смілянського
міськрайонного суду Черкаської області від 29 червня 2005 року з
передбаченими законом обмеженнями, злісно порушив їх і самовільно,
з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишив постійне
місце проживання і вибув за межі міста.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінального закону та направлення справи на новий судовий
розгляд. Автор подання зазначає, що при призначенні покарання суд
припустився помилки, призначивши покарання, що є меншим за
невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає
задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставою
для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема,
неправильне застосування кримінального закону.
Згідно зі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та відповідно до п.
25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального
покарання", остаточне покарання за сукупністю вироків має бути
більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від
невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був засуджений
20.09.2000 року Машівським районним судом Полтавської області за
ч. 1 ст. 183, 43 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення
волі та звільнений від відбування покарання умовно-достроково
26.04.2005 року на 1 рік 2 місяці 4 дні. Новий злочин за ст. 395
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за який його засуджено вироком
Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня
2006 року, ним було скоєно в період умовно-дострокового
звільнення, тобто29.06.2005 року, що і було враховано судом при
застосуванні ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Проте, суд призначаючи покарання ОСОБА_1 за сукупністю
вироків, припустився помилки та засудив ОСОБА_1 до 1 року
позбавлення волі, що є меншим за невідбуту частину покарання за
попереднім вироком (1рік 2 місяці 4 дні).
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час
якого суд має усунути зазначені недоліки і прийняти у справі таке
рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне прокурора, який брав участь у розгляді справи
апеляційним судом, задовольнити.
Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області
від 11 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд.
Судді:
А.I. Редька В.Г. Жук В.В. Заголдний