У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Коротких О.А., Глоса Л.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 травня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1на судові рішення щодо нього, -
в с т а н о в и л а:
вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської
області від 2 серпня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше неодноразово судимого, востаннє
20 грудня 2005 року за ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки позбавлення волі
із застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
постановою вказаного суду від 5 травня 2006 року
звільнення від відбування покарання
з випробуванням скасовано, а засудженого
направлено для відбування покарання у місця
позбавлення волі,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири
роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
вироків ОСОБА_1 визначено остаточне покарання п'ять років
позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19 жовтня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1залишено без зміни.
ОСОБА_1визнано винним у тому, що він 26 лютого 2006 року
приблизно о 20 год., перебуваючи адміністративної неподалік
будівлі Мукачівського районного відділу внутрішніх справ по вул.
Московській в м. Мукачево, Закарпатської області, відкрито викрав
у ОСОБА_2 жіночу сумочку, в якій був мобільний телефон марки
"Самсунг Е 330" вартістю 616 гривень із стартовим пакетом
мобільного оператора "Діджус" вартістю 20 гривень, косметичне
дзеркальце вартістю 5 гривень, а всього на загальну суму 671
гривню.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує, що він
непричетний до вчинення інкримінованого йому злочину, а висновок
суду грунтується на суперечливих показаннях потерпілої та свідка
ОСОБА_3., які його обмовляють. Крім того, посилається на неповноту
і однобічність досудового слідства та судового розгляду,
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Також
зазначає про те, що судом в строк відбування покарання не було
зараховано час його тримання під вартою в період досудового
слідства. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить судові
рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона
задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1у вчиненні зазначеного у
вироку злочину грунтується на доказах, зібраних у встановленому
законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно
оцінених судом, і є обгрунтованим.
Так, потерпіла ОСОБА_2, підтвердила, що коли вона 26 лютого
2006 року приблизно о 18 год. разом з ОСОБА_3. проходила біля
адміністративного будинку Мукачівського районного відділу міліції,
їх наздогнав засуджений, який вирвав у неї з рук жіночу сумку.
Свідок ОСОБА_3., давала аналогічні показання.
Ці показання також узгоджуються з показаннями свідків
ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, даними протоколів очної ставки між
ОСОБА_1. та потерпілою, свідком ОСОБА_3., відтворення обстановки
та обставин події за участю ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3., якими було
підтверджено обставини вчинення грабежу ОСОБА_1., а тому доводи
касаційної скарги про непричетність засудженого до вчинення
інкримінованого йому злочину колегія суддів вважає безпідставними.
Дії ОСОБА_1правильно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді
були встановлені й досліджені всі обставини, з'ясування яких мало
істотне значення для правильного вирішення справи, тому колегія
суддів вважає, що доводи скарги засудженого ОСОБА_1про
однобічність та неповноту досудового і судового слідства також є
необгрунтованими.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і є справедливим.
Питання щодо зарахування в строк відбування покарання часу
тримання ОСОБА_1під вартою в період досудового слідства, про що
йдеться у касаційній скарзі, відповідно до ст. 409 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
має бути вирішене судом за місцем виконання вироку.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно
розглянути справу і постановити законний, обгрунтований та
справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1в
касаційному порядку не виявлено.
Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого
відсутні, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарги має бути
відмовлено.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1,
засудженого вироком Мукачівського міськрайонного суду
Закарпатської області від 2 серпня 2006 року.
судді:
Паневін В.О. Коротких О.А Глос Л.Ф.