У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                 Верховного Суду України у складі

     головуючого

     Паневіна В.О.,

     суддів

     Коротких  О.А., Пекного С.Д.

     розглянула в судовому засіданні в  м.Києві   29  травня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою  потерпілої  ОСОБА_2
на вирок Ленінського районного суду м.Полтави від  5  квітня  2005
року  та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 липня
2005 року,

     в с т а н о в и л а :

     вироком суду

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     уродженку та жительку  м.Полтави,

     громадянку України, несудиму,

     засуджено за ч.1 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  11  років
позбавлення волі.

     Постановлено  стягнути  з  засудженої  ОСОБА_1   на   користь
потерпілої ОСОБА_2 1150 грн. на відшкодування матеріальної  та  30
000 грн. моральної шкоди.

     ОСОБА_1 засуджено за те, що вона  17  травня  2004   року  за
місцем  свого  проживання  в   АДРЕСА_1,   перебуваючи   в   стані
алкогольного сп"яніння, шляхом нанесення численних ударів  руками,
ногами, праскою, а  потім  молотком  по  тілу  і  голові  ОСОБА_3,
вчинила умисне вбивство її.

     Ухвалою апеляційного  суду Полтавської області від  27  липня
2005 року зазначений вирок залишено без зміни.

     У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2, не оскаржуючи висновки
суду щодо фактичних обставин справи, зазначає, що  дії  засудженої
ОСОБА_1  необхідно  кваліфікувати  за  ч.2  ст.115    КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         за ознакою особливої  жорстокості,  у  зв"язку  з  чим
ставить питання про скасування оскаржуваних рішень з  направленням
справи на новий судовий розгляд.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касатора, колегія суддів вважає,  що  касаційна
скарга задоволенню не підлягає.

     Як видно з матеріалів справи, висновки суду  про  доведеність
вчинення засудженою ОСОБА_1  вказаного  злочину  за  викладених  у
вироку  обставин  стверджуються  частковим  визнанням  вини  самою
засудженою,  показаннями  потерпілої  ОСОБА_2,   свідків   ОСОБА_4
ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, даними протоколу огляду місця  події,
висновками судово-медичної експертизи, іншими зібраними по  справі
доказами.

     Виходячи  з  фактичних   обставин   справи,   суд   правильно
застосував  щодо  засудженої   ОСОБА_1  кримінальний   закон   при
кваліфікації її дій за  ч.1  ст.  115  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          і
обгрунтовано визнав, що ознаки особливої  жорстокості  в  її  діях
відсутні.

     Суд апеляційної інстанції ретельно  перевірив  доводи  скарги
потерпілої, аналогічні доводам, наведеним у касаційній  скарзі,  і
вірно  визнав  їх  безпідставними.  Колегія  суддів  знаходить  це
рішення правильним.

     Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть
скасування вироку по  справі, не встановлено.

     З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави  для
призначення  кримінальної  справи  до   касаційного   розгляду   з
повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
відсутні.

     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,-

                        у х в а л и л а :

     у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_2 відмовити.
     Судді:

     Паневін В.О.    Коротких О.А.    Пекний С.Д.