ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
у х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати з кримінальних
справ Верховного Суду України у складі:
головуючого - Федченка О.С.
суддів - Школярова В.Ф. та Таран Т.С.,
за участю прокурора - Гаращенка О.М.,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 29 травня 2007
року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь в
розгляді справи судом 1-ї інстанції, на постанову Апеляційного
суду м.Києва від 5 квітня 2007 року щодо
ОСОБА_1, 1965 року народження, не судимої.
Постановою прокурора відділу організації участі прокурорів у
кримінальному судочинстві Генеральної прокуратури України від 24
листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за
ознаками злочинів передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Як зазначено в постанові прокурора, ОСОБА_1, працюючи суддею
Тернопільського міськрайонного суду, як службова особа, протягом
січня-листопада 2005 року, вчинила зловживання службовим
становищем, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам
та інтересам громадян і держави та службове підроблення, видавши у
січні 2005 року витяг із рішення Тернопільського міськрайонного
суду від 20.12.2004 р. по неіснуючій цивільній справі за позовом
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право на житло
ОСОБА_4, а в листопаді 2005 р. - витяги із рішень Тернопільського
міськрайонного суду від 2.11.2005 р. по неіснуючим цивільним
справам про розірвання шлюбу між подружжями ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
схиливши при цьому помічника судді ОСОБА_7 виготовити фіктивні
протоколи судового засідання та підписавши їх.
За скаргою ОСОБА_1 апеляційним судом скасовано постанову
прокурора про порушення кримінальної справи щодо неї.
У касаційному поданні та в доповненнях до нього прокурор
ставить питання про скасування постанови суду як незаконної та
направлення справи для розслідування. Свої вимоги прокурор мотивує
тим, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи
було дотримано вимоги ст.94,98 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
і наявність
підстав та приводів для порушення кримінальної справи
підтверджується матеріалами дослідчої перевірки.
В запереченні на касаційне подання ОСОБА_1 просить залишити
його без задоволення, а постанову апеляційного суду щодо неї - без
зміни. ОСОБА_1 посилається на те, що кримінальну справу щодо неї
було порушено на підставі матеріалів незаконно проведеної
оперативно-розшукової діяльності Головним управлінням СБ України,
при відсутності будь-яких даних, що вказують на наявність в її
діях ознак злочину, тобто при відсутності приводів та підстав для
порушення кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який
підтримав касаційне подання і просив його задовольнити із
зазначених у ньому мотивів, ОСОБА_1, яка просила касаційне подання
прокурора залишити без задоволення, а постанову апеляційного
суду - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що його слід
задовольнити частково, а постанова суду скасувати з направленням
справи на новий судовий розгляд.
Скасовуючи постанову прокурора суд зазначив, що при вирішенні
питання про порушення кримінальної справи, прокурор використав
матеріали службових перевірок, проведених комісією Апеляційного
суду Тернопільської області та рішення кваліфікаційної комісії
Львівського округу, які самі по собі не є за вимогами ч.1 ст.94
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
приводом для порушення кримінальної
справи. Не можуть бути також, на думку суду, приводом для
порушення кримінальної справи матеріали дослідчої перевірки, які
надійшли від Головного управління по боротьбі з корупцією та
організованою злочинністю СБУ, оскільки за результатами здійснення
оперативно-розшукових заходів в порушення вимог Закону України
"Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ) (2135-12)
не було складено
протокол та не долучено його до матеріалів справи.
Однак такий висновок суду не грунтується на законі, оскільки
відповідно до вимог ч.1 ст.94 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, приводами
для порушення кримінальної справи, крім інших, можуть бути
повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб,
представників влади, громадськості або окремих громадян, а також
безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або
судом ознак злочину.
Статтею 10 Закону України "Про оперативно-розшукову
діяльність" ( 2135-12 ) (2135-12)
передбачено, що матеріали
оперативно-розшукової діяльності можуть бути використані як
приводи та підстави для порушення кримінальної справи. Про
необхідність складання протоколу за результатами здійснення
оперативно-розшукових заходів, зазначено лише у ч.2 ст.8 Закону
України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ) (2135-12)
, у
випадках негласного проникнення до житла чи іншого володіння
особи, зняття інформації з каналів зв'язку та при проведенні інших
оперативно-розшукових заходи за рішенням суду.
Не грунтується також на законі і висновок суду про
відсутність підстав для порушення кримінальної справи.
Відповідно до ч.2 ст.94 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, підставами
для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на
наявність ознак злочину. Iз змісту вищезазначеного закону
убачається, що на даній стадії перевіряється лише наявність
об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину і закон не
вимагає на стадії вирішення питання про порушення справи надавати
докази або вважати встановленими будь-які обставини. У п.2
Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 ( v0001700-05 ) (v0001700-05)
від
11.02.2005 р. "Про деякі питання, що виникають під час розгляду
судами скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора
про порушення кримінальної справи" також зазначається, що
розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про
порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність
приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі
розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом
при розгляді справи по суті.
Зазначені вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного
Суду України лишились поза увагою суду. Суд фактично вдався до
оцінки доказів і робив висновки про те, що не доведено факт
заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам
окремих громадян, державним чи громадським інтересам, зазначав, що
деякі з долучених до матеріалів справи документи є неналежними, та
посилався на інші обставини.
Однак такі обставини, відповідно до вимог ст.64 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, можуть бути встановлені лише при провадженні
досудового слідства, в умовах визначеної законом
кримінально-процесуальної процедури і після порушення кримінальної
справи. Так само лише після порушення кримінальної справи,
відповідно до ст.65 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, в ході проведення
слідчих дій можуть бути виявленні та долучені до матеріалів докази
по справі, на підставі яких у визначеному законом порядку орган
дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність
суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це
діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи.
Що стосується доводів прокурора про направлення матеріалів
щодо ОСОБА_1 для проведення розслідування, то вони є
безпідставними. Відповідно до вимог ст.236-7, 236-8 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, постанова про порушення кримінальної справи може бути
оскаржена до суду особою, щодо якої таку справу порушено. Скарга
особи в установленому законом порядку має бути розглянута судом по
суті і за результатами розгляду суд може задовольнити скаргу і
скасувати постанову про порушення кримінальної справи або залишити
скаргу без задоволення. Скасування постанови суду та направлення
матеріалів для проведення розслідування означатиме, що рішення по
суті скарги ОСОБА_1 не прийнято.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанову
апеляційного суду щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити
новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційне подання прокурора, який брав участь в розгляді
справи судом 1-ї інстанції задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду м.Києва від 5 квітня 2007 року
щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд до того ж суду іншим суддею.
С У Д Д I:
Федченко О.С. Школяров В.Ф. Таран Т.С.