У х в а л а
 
                          Iменем  України
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Федченка О.С.,
     суддів
     Таран Т.С., Школярова В.Ф.,
     за участю прокурора
     Сорокіної О.А.
 
     розглянула у судовому засіданні в м.  Києві  29  травня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Херсонської області на судове рішення щодо ОСОБА_1
     За вироком Білозерського районного суду  м.  Херсона  від  30
листопада 2006 року ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1  народження,  громадянин
України, раніше судимий:
     10.10.2000 року за ст. 140 ч.3 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3
роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки згідно ст. 45  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ;
     11.04.2002 року за ст. 185 ч.3 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4
роки позбавлення волі;
     09.08.2004 року за ст. 185 ч.1 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1
рік позбавлення  волі,  звільнений  від  відбування  покарання  на
підставі п. "а" ст. 1 Закону України від 11 травня 2000 року  "Про
амністію",
     засуджений за ст. 185 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі.
     Суд постановив  стягнути  з  ОСОБА_1  на  користь  потерпілої
ОСОБА_2 2 080 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
     В апеляційному порядку вирок не переглядався.
     ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 11 березня 2006 року,  у
вечірній час, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з  метою
заволодіння чужим майном, він прибув до гуртожитку по АДРЕСА_1, де
шляхом пошкодження замку  на  вхідних  дверях  проник  до  кімнати
потерпілої ОСОБА_2, звідки таємно викрав її майно на загальну суму
2 080 грн. В результаті  цієї  крадіжки  потерпілій  ОСОБА_2  було
завдано матеріальних збитків на суму 2 159 грн. 20 коп.
     У касаційному поданні  прокурор  ставить  питання  про  зміну
постановленого щодо  ОСОБА_1  вироку  у  зв'язку  із  неправильним
застосуванням кримінального закону,  посилаючись  на  необхідність
виключення із нього такої кваліфікуючої ознаки як завдання значної
шкоди потерпілій.
     Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання,
перевіривши матеріали справи та обговоривши  доводи,  викладені  у
касаційному  поданні  прокурора,  колегія  суддів  вважає,  що  це
подання підлягає задоволенню виходячи із наступного.
     Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
злочину за викладених у вироку обставин та  кваліфікація  цих  дій
засудженого за ст. 185 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          не  оспорюються
прокурором.  Також  не  оспорюється  прокурором  вирішення   судом
питання призначення засудженому покарання.
     Разом з тим, із  матеріалів  справи  вбачається,  що  ОСОБА_1
визнано  винуватим  у  викраденні  майна  потерпілої  ОСОБА_2,  що
спричинило потерпілій матеріальних збитків на суму  2159  грн.  20
коп. Зазначені дії засудженого  кваліфіковані  судом  як  крадіжка
вчинена повторно, поєднана з  проникненням  у  житло,  що  завдала
значної шкоди потерпілій.
     Згідно п.2 примітки до ст. 185 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          шкода
визнається   значною   з   врахуванням   матеріального   становища
потерпілого та якщо йому спричинені збитки  на  суму  від  ста  до
двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Відповідно до п.22.5 ст. 22 Закону  України  "Про  податок  з
доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
         при кваліфікації  злочинів  сума
неоподатковуваного мінімуму  доходів  громадян  встановлюється  на
рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.6.1.1 п.6.1  ст.
6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень п.22.4
ст. 22 Закону. У 2006 році  розмір  податкової  соціальної  пільги
становив 175 гривень.
     Зазначені положення не були враховані судом першої  інстанції
при  постановлені  вироку,  в   результаті   чого   суд   допустив
неправильне  застосування  кримінального  закону.  Враховуючи  це,
колегія  суддів  вважає  необхідним  змінити  вирок  суду   першої
інстанції  і  виключити  з   його   мотивувальної   частини   таку
кваліфікуючу  ознаку  як  завдання   значної   шкоди   потерпілій,
залишивши ОСОБА_1 покарання, призначене судом першої інстанції.
     Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
     касаційне подання заступника  прокурора  Херсонської  області
задовольнити.
     Вирок  Білозерського  районного  суду  м.  Херсона   від   30
листопада 2006  року  щодо  ОСОБА_1  змінити:  виключити  із  його
мотивувальної частини таку кваліфікуючу ознаку як завдання значної
шкоди потерпілій.
     В решті вирок залишити без змін.
                              Судді:
             Таран Т.С.  Школяров В.Ф.  Федченко О.С.