У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Гошовської Т.В., Мороза М.А.редьки А.I.Р
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 травня 2007
року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою
останнього на судові рішення у даній справі.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської
області від 25 жовтня 2004 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше судимий 15 березня 2002 року
за ст.15, ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік позбавлення волі,
засуджений:
- за ч.2 ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за ч.2 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі, а на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна.
Цим вироком також засуджено ОСОБА_2, яка судові рішення в
касаційному порядку не оскаржила та щодо неї не внесено касаційне
подання прокурора.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні злочинів
у сфері обігу наркотичних засобів за таких обставин.
13 липня 2004 року, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2,
зберігав за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1,
виготовлений останньою, особливо небезпечні наркотичні засоби -
12, 4 мл. опію ацетильованого та 1780 мл. опію екстракційного для
власного вживання та з метою збуту.
13 липня 2004 року, близько 8 години 30 хвилин, ОСОБА_1,
перебуваючи за місцем свого проживання, збув ОСОБА_3 за 10 грн.
1,2 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу-опію
ацетильованого, який того ж дня близько 9 години 40 хвилин,
останній добровільно видав працівникам міліції.
Крім того, 13 липня 2004 року, близько 8 години 50 хвилин,
ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, збув ОСОБА_4 за
10 грн. 1,2 мл особливо небезпечного наркотичного засобу- опію
ацетильованого, який того ж дня близько 9 години 20 хвилин,
останній добровільно видав працівникам міліції.
Також, 13 липня 2004 року близько 11 години, працівники
міліції, під час проведення обшуку у квартирі ОСОБА_1, виявили та
вилучили вказані у вироку особливо небезпечні наркотичні засоби.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28
січня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що
справа щодо нього сфабрикована, істотні порушення
кримінально-процесуального законодавства, що призвело до його
необгрунтованого засудження. Вказує на те, що висновки суду
грунтуються на доказах здобутих незаконним шляхом та показаннях
свідків, які його обмовили. Зазначає про застосування до нього
недозволених методів ведення слідства. З урахуванням наведених
доводів, просить судові рішення скасувати.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
таку слід залишити без задоволення.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновки про
доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів у сфері обігу
наркотичних засобів та кваліфікацію його дій за ч.2 ст.307, ч.2
ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд зробив на підставі досліджених
в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах, давши
їм оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку. А зокрема, вони
підтверджуються показаннями вказаних у вироку свідків, даними
протоколів слідчих дій, висновками судово-хімічних експертиз та
речовими доказами.
Суди як першої, так й апеляційної інстанцій ретельно
перевіряли доводи ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені у
касаційній скарзі, про недоведеність його винності в
інкримінованих злочинах. Викладені в судових рішеннях мотиви про
визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить
обгрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього
недозволених методів ведення слідства є безпідставними, оскільки
як в стадії досудового слідства так і в суді він не заявляв
клопотань такого змісту і заперечував свою причетність до вказаних
злочинів.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є
справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Суд врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані
про його особу, який позитивно характеризується за місцем
проживання, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, рецидив
злочину та інші обставини. А отже, підстав для зміни судових
рішень у цій частині касаційний суд не вбачає.
Таким чином, не знаходячи, передбачених ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для призначення даної справи до розгляду
касаційним судом, керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
колегія суддів,
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок
Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
25 жовтня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської
області від 28 січня 2005 року відмовити.
Судді:
Пивовар В.Ф. Гошовська Т.В. Мороз М.А.