У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Селівона О.Ф.,
суддів
Шевченко Т.В., Кривенди О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 травня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2
на судові рішення щодо ОСОБА_3
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 6
березня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
не судимого
засуджено за ст.124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3 звільнено
від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3
роки та покладено обов'язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 887 грн.
матеріальної шкоди та 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 травня
2006 року вирок залишений без зміни.
ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину за таких обставин.
27 серпня 2003 року близько 19 год., знаходячись на своєму
городі у селищі Пісочин Харківського району Харківської області і
виявивши, що невідомі особи вкотре викопали і викрали його
картоплю, заховався у бур'янах і став на них чекати.
В цей час він побачив на городі ОСОБА_2 і розуміючи, що вона
викопує його картоплю, ОСОБА_1 закричав і побіг до неї, кинувши в
її сторону грудку землі. ОСОБА_2, побачивши ОСОБА_1 почала тікати,
але потім повернулася до нього, тримаючи у руці викрутку, а
ОСОБА_1, діючи умисно, з метою заподіяння тяжких тілесних
ушкоджень, явно виходячи за межі необхідної оборони, дістав з
кишені перочинний ніж і намагаючись вибити з рук потерпілої
викрутку, наніс їй три колото-різаних поранення, два з яких є
легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я і
одне - тяжким тілесним ушкодженням.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати
судові рішення щодо ОСОБА_1. Посилається на порушення вимог
кримінально-процесуального закону, неповноту судового слідства,
неправильну кваліфікацію дій засудженого за ст.124 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки він намагався умисно вбити її,
невідповідність призначено покарання тяжкості злочину та особі
засудженого через м'якість.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги
та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів
вважає, вона не підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_1 в умисному заподіянні тяжкого тілесного
ушкодження ОСОБА_2 при перевищенні меж необхідної оборони за
викладених у вироку обставин грунтується на доказах, зібраних по
справі та ретельно досліджених судом.
Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що побачивши на
своєму городі ОСОБА_2, яка, на його думку викрадала його картоплю,
почав кричати на неї, побіг в її сторону, а коли вона стала
тікати, кинув грудку землі в її бік. Коли вона зупинилась і
розвернулась до нього, він побачив, що вона перебуває в стані
алкогольного сп'яніння, агресивно налаштована і замахується на
нього викруткою. Тоді ОСОБА_1 дістав перочинний ніж і одночасно
намагався вибити викрутку з рук ОСОБА_2, при цьому кілька разів
попав їй по сідниці, коли йому вдалося вибити викрутку у ОСОБА_2,
він одразу закрив ніж і підняв викрутку з землі. Після цього
потерпіла схопилася рукою за сідницю і пішла на свою ділянку, а
він відніс викрутку сусідам і все їм розповів.
Свідок ОСОБА_4 показала, що від її чоловіка їй стало відомо
про обставини конфлікту між її чоловіком та ОСОБА_2, зокрема про
те, що ОСОБА_1. став дорікати потерпілій, що вона краде їх
картоплю, на що остання кинулась на нього з викруткою, у зв'язку з
чим він став захищатися перочинним ножем і попав їй по сідниці,
вибив викрутку з її рук.
Крім того, винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого
злочину підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, протоколом огляду місця події, із якого убачається, що
біля входу на земельну ділянку ОСОБА_1 виявлені плями бурого
кольору, протоколом відтворення обстановки і обставин події, в
ході якого ОСОБА_1 на місці показав, що сварка з ОСОБА_2
відбувалася у глибині його городу і там же була виявлена сумка
ОСОБА_2 в кущах картоплі, висновком судово-медичної експертизи про
характер і локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_2,
протоколом вилучення викрутки, огляду речових доказів.
Посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 вчинив замах на її умисне
вбивство, перевірялися судом і не знайшли свого підтвердження.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив зібрані по справі
докази, дав їм належну оцінку. Оскільки судом встановлено, що дії
ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 були вчинені з метою захисту свого права
власності та життя і здоров'я, суд вірно прийшов до висновку, що
згідно ст.36 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 перебував у стані
необхідної оборони, але перевищив її межі. Отже, суд правильно
кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Обираючи покарання ОСОБА_1 суд урахував усі обставини справи,
взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані
про особу засудженого, який позитивно характеризується, до
кримінальної відповідальності притягається вперше, вчинив злочин,
який не відноситься до категорії тяжких, та призначив покарання
відповідно до вимог ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а також з
урахуванням наведеного обгрунтовано вирішив застосувати ст.75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, звільнивши засудженого від відбування
покарання з випробуванням та поклавши на нього відповідні
обов'язки. За таких обставин нема підстав вважати покарання
м'яким.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону
органами досудового слідства чи судом, які б тягли безумовне
скасування судових рішень по справі, не встановлено.
Таким чином при перевірці справи не виявлено передбачених
ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для призначення справи до
розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених ст.384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2
С у д д і :
Селівон О.Ф. Шевченко Т.В. Кривенда О.В.