У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
      Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     Головуючого
     Селівона О.Ф.
     суддів
     Шевченко Т.В., Кривенди О.В.
     за участю прокурора
     Казнадзея В.В.
     та засудженої
 
     ОСОБА_1 
 
     розглянула в судовому засіданні в м.Києві 24 травня 2007 року
кримінальну справу за касаційною  скаргою  засудженої  ОСОБА_1  на
вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  від  19  січня
2007 року щодо неї.
     Цим вироком  ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     уродженку м.Феодосія, громадянку України,
     не судиму
     засуджено за ч.1ст.14, ч.3 ст.27, п.п.6,  11  ч.2  ст.115  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  позбавлення  волі   на   11   років,   з
конфіскацією всього майна, що є її власністю.
     ОСОБА_1 засуджено  за  те,  що  вона  4  вересня  2006  року,
знаходячись у кафе "Формула-1",  що  на  вул.Чкалова  Керченського
шосе  у  м.Феодосії  через  ОСОБА_2  познайомилася  з  ОСОБА_3   і
запропонувала йому вчинити  умисне  вбивство  за  винагороду  3000
доларів США її родича - ОСОБА_4 з метою уникнення виконання  свого
обов'язку по виплаті йому 50500 грн. компенсації за  його  долю  у
спільній власності на квартиру. 3 жовтня 2006 року, знаходячись  у
тому ж кафе, ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 фотокартку ОСОБА_4  з  метою
впізнання  його  виконавцем   вбивства,   а   також   як   частину
винагороди - 2600  грн.  Вони  обговорили  план  вбивства,  згідно 
якого  5  жовтня  2006  року  ОСОБА_3  мав  би  шляхом  погроз  та
насильства отримати від ОСОБА_4 розписку про отримання ним 10 тис.
доларів у рахунок компенсації за його долю в  праві  власності  на
квартиру, після чого вбити ОСОБА_4, а  на  підтвердження  вбивства
надати ОСОБА_1 цю розписку і будь-який особистий документ вбитого.
     5 жовтня 2006  року  в  тому  ж  кафе  ОСОБА_1  отримала  від
ОСОБА_3а  розписку  ОСОБА_4  та  його  пропуск,  передала  ОСОБА_3
розписку про обов'язок виплатити  решту  винагороди  за  виконання
вбивства в сумі  2500  доларів  США,  після  чого  була  затримана
працівниками міліції, оскільки ОСОБА_2 звернувся  до  компетентних
органів із заявою про готування вбивства ОСОБА_4.
     У  касаційній  скарзі   засуджена   ОСОБА_1   просить   вирок
скасувати, посилається на незаконність засудження, оскільки  судом
не враховано поведінку ОСОБА_4 при спільному  проживанні  в  одній
квартирі, а також те, що  вона  намагалася  відмовитись  від  його
вбивства, але ОСОБА_2 не прийняв її відмови, а  провокував  її  на
подальші дії, крім того, вважає, що  їй  призначено  надто  суворе
покарання.
     Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В.,  засуджену  ОСОБА_1,
яка  підтримала  касаційну  скаргу,  міркування  прокурора,   який
вважав,  що  вирок  необхідно  змінити  та  пом'якшити  засудженій
покарання до 10  років  позбавлення  волі,  перевіривши  матеріали
справи,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів
вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню,  а  вирок  суду
зміні з таких підстав.
     Висновок суду про винність ОСОБА_1  в  організації  готування
умисного вбивства ОСОБА_4  на  замовлення,  з  корисливих  мотивів
грунтується на доказах, які були досліджені в судовому засіданні.
     Так,  сама ОСОБА_1  повністю визнала свою вину і підтвердила,
що дійсно замовила ОСОБА_3, з яким  познайомилася  через  ОСОБА_2,
вчинити умисне вбивство ОСОБА_4 з  метою  уникнення  виплати  йому
грошової  компенсації  за  його  долю  у  спільній  власності   на
квартиру.
     Потерпілий ОСОБА_4 пояснив про наявність у  нього  з  ОСОБА_1
спору щодо спільної квартири, а також її обов'язок  передати  йому
10 000 доларів США у рахунок компенсації його долі. 4 жовтня  2006
року він на прохання  працівників  міліції  написав  розписку  про
нібито отримані ним від ОСОБА_1 гроші, однак  насправді   він   їх
від неї не отримував.
     Свідок ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 просила познайомити  її  з
людьми, які можуть вчинити вбивство  ОСОБА_4  за  винагороду  3000
доларів США. Про це він повідомив працівників міліції і вже під їх
контролем зустрічався  з  ОСОБА_1  та  записував  на  диктофон  їх
розмови, а також познайомив її з ОСОБА_3  -  працівником  міліції,
який виконував роль найманого вбивці.
     Свідок ОСОБА_3 на  досудовому  слідстві  пояснював  про  його
участь у документуванні злочинної діяльності ОСОБА_1, яка замовила
вбивство ОСОБА_4.
     В  судовому  засіданні   були   досліджені   документи,   які
підтверджують замовлення  ОСОБА_1  умисного  вбивства  ОСОБА_4,  а
саме: протокол надання технічних засобів ОСОБА_3 (т.1  а.с.31-33);
протоколи прослуховування звукозапису розмов ОСОБА_1  з  ОСОБА_2им
(т.1 а.с.17-21, 24-27, т.2 а.с.64-68, 69-73)  та  з  ОСОБА_3  (т.2
а.с.165-211);   протокол  видачі  предметів,   переданих   ОСОБА_3
ОСОБА_1 (т.1 а.с.30, 34-75); протокол написання ОСОБА_4им розписки
про  отримання  10000  доларів  США  та  видачу  перепустки   (т.1
а.с.76-78); протокол огляду місця події, із якого  убачається,  що
при затриманні ОСОБА_1 у неї було вилучено  розписку  ОСОБА_4  про
отримання 10000 доларів США а також його фотокартку та  перепустку
(т.1  а.с.7-12).  Згідно  з  висновком  почеркознавчої  експертизи
зразок розписки від імені ОСОБА_4, а також обов'язок  про  виплату
грошей в сумі 2500 доларів США виконані ОСОБА_1 (т.2 а.с.104-113).
     Згідно з мировою угодою, затвердженою ухвалою  Феодосійського
міськсуду від  21.06.2006  року  ОСОБА_1  повинна  була  виплатити
ОСОБА_4у 50500 грн. компенсації за 1/2 долі у праві  власності  на
АДРЕСА_1.
     Таким чином, вище зазначені  докази,  яким  суд  надав  вірну
оцінку  у  вироку,  підтверджують  винність  ОСОБА_1  у   вчиненні
злочину, за який вона засуджена. ЇЇ дії вірно кваліфіковано за ч.1
ст.14, ч.3 ст.27, п.п.6, 11 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Доводи  засудженої  у  касаційній  скарзі  про  те,  що  вона
намагалася   добровільно   відмовитись   від   вчинення    злочину
спростовуються вище зазначеними доказами, які не містять даних про
такі наміри ОСОБА_1, а навпаки її дії свідчать про бажання довести
умисел на вбивство ОСОБА_4 до кінця.
     В той  же  час,  доводи  засудженої  про  надмірну  суворість
покарання  є  слушними.  Як  убачається  із  вироку,   призначаючи
покарання, суд послався на декілька обставин, що пом'якшують його,
зокрема, визнання вини та щире  каяття,  крім  того,  послався  на
перше  притягнення  до  кримінальної  відповідальності,  позитивну
характеристику та наявність на утриманні  неповнолітньої  дочки  і
матері похилого віку.  За  таких  обставин,  згідно  із  ст.69  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         убачаються підстави для призначення засудженій
покарання нижче від  найнижчої  межі,  встановленої  санкцією  ч.2
ст.115 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  у  зв'язку  з  чим  на  підставі
ст.ст.398, 372 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         вирок підлягає зміні.
     Керуючись ст.ст.365, 366  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів,
     у х в а л и л а :
     касаційну скаргу засудженої  ОСОБА_1  задовольнити  частково.
Вирок Апеляційного суду Автномної Республіки Крим  від  19.01.2007
року щодо ОСОБА_1  змінити.  Iз  застосуванням  ст.69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         пом'якшити призначене ОСОБА_1  покарання  до  8  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю.
     В решті вирок залишити без зміни.
     Судді:
     Селівон О.Ф.  Шевченко Т.В.  Кривенда О.В.