У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Гошовської Т.В., Мороза М.А.
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
засудженого
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 травня 2007
року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою
останнього на судові рішення у даній справі.
Вироком Тетіївського районного суду Київської області від
30 жовтня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
несудимого,
засуджено за ч.1 ст. 122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
обмеження волі.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь
потерпілого ОСОБА_2 280 грн. 19 коп. на відшкодування матеріальної
шкоди та 8 000 грн.- моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 17
травня 2006 року близько 18 години, перебуваючи по вул. Будьоного
у м. Тетієві Київської області, завдав удар рукою в обличчя
ОСОБА_2, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні
ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 грудня
2006 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на істотні
порушення в стадії досудового та під час судового слідства
кримінально-процесуального законодавства, розгляд справи з
обвинувальним ухилом, що призвело до безпідставного засудження
його за вказаний злочин. За змістом скарги, вказує на те, що не
завдавав потерпілому ОСОБА_3 удар рукою в обличчя, а останній
отримав тілесні ушкодження внаслідок зіткнення, яке відбулось між
ними. Не погоджується з висновком судово медичної експертизи про
механізм отриманих потерпілим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень Просить
судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про застосування до
засудженого ОСОБА_1 ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та призначення 1
500 грн. штрафу, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав
свою касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід
задовольнити частково.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновки про
доведеність винності ОСОБА_1 у заподіянні середньої тяжкості
тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 та кваліфікацію його дій за
ч.1 ст.122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд зробив на підставі
досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку
доказах, давши їм оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку. А
зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2,
показаннями вказаних у вироку свідків, показаннями експерта
ОСОБА_4, висновком судово-медичної експертизи.
Суди як першої, так й апеляційної інстанцій ретельно
перевіряли доводи ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені у
касаційній скарзі, про те, що потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні
ушкодження вдарившись об його голову. Викладені в судових рішеннях
мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів
знаходить обгрунтованими, такими, що відповідають матеріалам
справи.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних
порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б
ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність
кваліфікації дій ОСОБА_1, судом касаційної інстанції не
встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих
доказах.
Разом з тим, як вбачається з мпатеріалів справи і, зокрема, з
доданої до касаційної скарги довідки, ОСОБА_1 є інвалідом другої
групи, а тому, з огляду на його стан здоров'я, за законом (ч.3
ст.61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
) суд не міг застосувати до
засудженого за ч.1 ст.122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання у виді
обмеження волі, як і виправні роботи.
Однак, оскільки відсутнє подання прокурора і касаційна скарга
потерпілого про м'якість призначеного засудженому покарання, то
інше передбачене в санкції ч.1 ст.122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання, з урахуванням положень ст.397 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
теж не може бути застосоване. У зв'язку з чим, виходячи з
роз'яснень, які містяться у ч.8 п.7 постанови Пленуму Верховного
Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення
судами кримінального покарання" ОСОБА_1 підлягає звільненню від
призначеного покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Тетіївського районного суду Київської області від 30
жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від
27 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити - звільнити його від
призначеного судом покарання.
Судді:
Пивовар В.Ф. Гошовська Т.В. Мороз М.А.