У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Коротких О.А., Глоса Л.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 травня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу
апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2006
року щодо ОСОБА_1.,
в с т а н о в и л а:
вироком Красногвардійського районного суду м.
Дніпропетровська від 26 червня 2006 року
ОСОБА_1
IНФОРМАЦIЯ_1
не судимого,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі з
конфіскацією майна, яке є його власністю;
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,
визначено ОСОБА_1. остаточне покарання 4 роки позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою апеляційного суду від 30 серпня 2006 року вирок щодо
ОСОБА_1. залишено без зміни.
ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 10 березня 2006 року в
аптеці, що на АДРЕСА_1, з метою збуту придбав інгредієнти для
виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини -
первітин, які приніс до місця свого проживання за адресою
АДРЕСА_2. Того ж дня ввечері, у вказаній квартирі засуджений із
придбаних препаратів виготовив особливо небезпечну психотропну
речовину, що містила первітин в кількості 1 мл., що в перерахунку
на суху речовину становила 0.12 г., яку 18 березня 2006 року збув
ОСОБА_2.
ОСОБА_1 у невстановлений час, перебуваючи у власній квартирі,
виготов без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину з
ефедрину, що містила первітин, частину яку вжив сам, а решту в
кількості 5.0 мл. зберігав за місцем свого проживання без мети
збуту.
19 березня 2006 року на перехресті IНФОРМАЦIЯ_2, працівниками
міліції у ОСОБА_1. було виявлено та вилучено психотропну речовину,
що містила первітин, що в перерахунку на суху речовину становила
0,45 г., яку він зберігав без мети збуту.
13 квітня 2006 року засуджений, перебуваючи у власній
квартирі, повторно, виготов з метою збуту особливо небезпечну
психотропну речовину, що містила первітин в кількості 5,6 мл.,
частину якої об'ємом 0.1 мл. (в перерахунку на суху речовину
становила 0.14 г.), того ж дня збув ОСОБА_2., а решту в кількості
2.4 мл., 2.2 мл. зберігав за місцем свого проживання з метою
збуту.
У той же день працівники міліції за місцем проживання
ОСОБА_1. виявили та вилучили вказану психотропну речовину, що в
перерахунку на суху речовину становила відповідно 0. 24 г та 0.3
г., яку він зберігав з метою збуту.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
ухвали з направленням справи на новий апеляційний розгляд,
оскільки при кваліфікації дій засудженого за ст. 307 ч. 2 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд першої інстанції не вказав кваліфікуючі
ознаки, зокрема, повторність та скоєння злочину у сфері
незаконного обігу психотропних речовин особою, яка раніше вчинила
злочин передбачений ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Вважає, що при
розгляді його апеляції в порушення вимог ст. 377 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
апеляційний суд залишив її без задоволення, при цьому
не зазначив підстав, через які апеляцію визнав необгрунтованою.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не
підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні зазначених
у вироку злочинах грунтується на доказах, зібраних у встановленому
законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно
оцінених судом, які в касаційному поданні не оспорюються.
Дії ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 307 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Як убачається з вироку, при формулюванні обвинувачення,
визнаного доведеним, суд вказав кваліфікуючі ознаки злочину,
вчиненого ОСОБА_1. 13 квітня 2006 року, зокрема те, що він
повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин передбачений
ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, зберігав з метою збуту та збув
ОСОБА_2. особливо небезпечну психотропну речовину.
Тобто, у обвинуваченні, визнаному доведеним, судом були
враховані кваліфікуючі ознаки злочину передбаченого ст. 307 ч. 2
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, апеляційний
суд в ухвалі обгрунтовано вказав, що судом правильно встановлені
та зазначені у вироку обставини вчинених засудженим злочинів, а
його дії по збуту психотропних речовин вірно кваліфіковані за ст.
307 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи
касаційного подання про те, що апеляційний суд допустив істотне
порушення вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду
його апеляції.
Отже, передбачених законом підстав для призначення даної
справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначених у ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб, немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції щодо ОСОБА_1
засудженого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська
від 26 червня 2006 року.
судді:
Паневін В.О. Коротких О.А Глос Л.Ф.