Ухвала
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.,
суддів
Нікітіна Ю.I. та Гриціва М.I.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 22 травня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 09 червня
2006 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 22 серпня
2006 року щодо нього,
в с т а н о в и л а:
вироком Оболонського районного суду міста Києва від 09 червня
2006 року
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця та мешканця міста Києва,
громадянина України, згідно з ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
раніше
не судимого,
засуджено за:
- ч. 1 ст. 101 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
1960 року до
позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 (один) рік
позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим
визначено остаточне покарання позбавлення волі строком на 5
(п'ять) років.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що
він 03 лютого 2000 року в квартирі АДРЕСА_1 під час сварки з
ОСОБА_2, що виникла на грунті особистих неприязних відносин,
ударом ножа в живіт умисно спричинив останньому тяжкі тілесні
ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння.
Крім того, ОСОБА_1 визнано винним у незаконному придбанні
влітку 2003 року в селі Горностайпіль Чорнобильського району
Київської області 11,4 грамів особливо небезпечного наркотичного
засобу - канабісу, який він незаконно перевіз у місце проживання в
квартиру АДРЕСА_2, де незаконно зберігав без мети збуту.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 серпня 2006 року
вирок суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений посилається на неправильне
застосування кримінального закону. Вважає, що удар ножем
потерпілому завдав з метою захисту від посягань останнього.
Просить змінити вирок та перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 101
на ст. 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
1960 року.
Також зазначає, що докази по обвинуваченню в незаконному
придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети
збуту здобуті з порушенням вимог кримінально-процесуального
закону, тому в цій частині просить вирок скасувати та закрити
провадження в справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
вона задоволенню не підлягає.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що фактичною
підставою для скасування судових рішень в частині засудження за
спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, зазначена
невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
касаційний суд немає компетенції на перевірку цієї підстави в
касаційному порядку, тому доводи засудженого в цій частині
перегляду не підлягають.
Крім того, аналогічні касаційній скарзі твердження про
заподіяння ножового поранення потерпілому ОСОБА_2 з метою
самозахисту, засуджений висловлював у судах першої та апеляційної
інстанцій, які ними обгрунтовано визнані безпідставними.
Як видно із сукупності наведених у вироку доказів, ОСОБА_1
заподіяв ножове порання потерпілому ОСОБА_2 тоді, коли той на
нього не нападав і з огляду на обставини, що склалися, не
намагався цього робити. Зокрема, за показаннями ОСОБА_2 удар в
живіт йому було завдано в момент, коли він стояв трохи оберненим
до своєї дружини ОСОБА_3, яка в цей час намагалась розрядити
напружену обстановку між ним та засудженим ОСОБА_1
Аналогічного змісту показання висловила й свідок ОСОБА_3. У
них вона також зазначила, що ніж, яким було завдано удар
потерпілому, ОСОБА_1 дістав з кишені свого одягу, а не взяв на
підлозі з ящика з інструментами.
Те, що ящик з інструментами на підлозі не лежав, вбачається з
огляду місця події, під час якого його на тому місці не було
виявлено (т.1 а.с.19-21).
Факт заподіяння ножового поранення за обставин зазначених у
вироку, підтверджується й іншими доказами, що ретельно були
перевірені в судовому засіданні й належно оцінені.
З огляду на наведене твердження засудженого про спричинення
ним умисного тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж
необхідної оборони не мають під собою достатніх підстав і тому не
підлягають задоволенню.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 101 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
1960 року є правильною.
Також правильно встановлені фактичні обставини справи і
зроблено обгрунтований висновок про доведеність винуватості
ОСОБА_1 у незаконних діях з наркотичними засобами. Такі висновки
грунтуються на зібраних в установленому порядку та перевірених
судом даних виявлення та вилучення під час обшуку в квартирі
засудженого особливо небезпечного наркотичного засобу - висушеного
канабісу, показаннях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - працівників
міліції, які знайшли цю речовини під час обшуку, даних висновку
експертизи, якою встановлено, що виявлена речовина є особливо
небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вага якого становить
11,4 грамів.
Не заперечував подію цього злочину й сам засуджений, який у
своїх показаннях по суті визнав факт незаконного придбання,
перевезення та зберігання у себе вдома наркотичного засобу в
інкримінованій йому кількості.
Кваліфікація дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Не викликає сумнів й законність та обгрунтованість ухвали
апеляційного суду, в якій, як видно з її змісту, наведені мотиви
як на користь правильності постановленого вироку, так й на
спростування доводів засудженого про фальшування доказів
працівниками міліції.
Iстотних порушень кримінального та кримінально-процесуального
законів, за яких постановлені щодо засудженого судові рішення
підлягали б безумовному скасуванню, не виявлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання
ОСОБА_1. призначено з урахуванням характеру та ступеня тяжкості
вчиненого ним злочину, даних про його особу та обставин, що
впливають на покарання.
Для пом'якшення покарання, з причин, зазначених у касаційній
скарзі засудженого, немає підстав.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
Судді:
Синявський О.Г. Нікітін Ю.I. Гриців М.I.